У статті розглянуто проблему людської гідності за доби Просвітництва (на прикладі філософії І. Канта) у контексті сучасного філософського дискурсу проблеми. Зазначено, що подальший розвиток суспільства формує запит на правову соціально-орієнтовану державу, де надаються та забезпечуються широкі права та свободи для усіх громадян (незалежно від національності, віросповідання, культури, матеріального стану), що зрештою стає важливою засадою осмислення та буття людської гідності. Йдеться про право громадянина висловлювати свою думку та громадянську позицію, а завдання влади забезпечувати широкий спектр прав та свобод, які визначаються І. (...) Кантом як моральні (природні). Ось чому звернення сучасних філософів та дослідників до філософії І. Канта, його тлумачення природи людини, її прав та свобод, що зумовлене певною схожістю доби Просвітництва та сучасного етапу розвитку суспільства. Означена подібність втілилася у низці факторів, що створюють нову картину світу, а саме: кардинальні зміни політичного, соціального та економічного устрою; традиційного людського буття та життєвого світу; швидкість та глобалізм сучасних трансформацій не тільки у виробничих сферах, а й у соціально-побутових, морально-етичних та суспільно-політичних відносинах. Наголошено, що названі процеси втілюються у моральному (природному) та адміністративному праві і суттєво впливають на свободи та рівність усіх членів суспільства; самостійність дій кожного члена спільноти як громадянина; відсутність патерналізму на рівні взаємин громадянин-суспільство-влада. Таким чином, представлена І. Кантом етично-правова концепція людської гідності знаходить розуміння та застосування в концептах аргументативної та екологічної етики, етики відповідальності у прагненні до створення таких владних структур, за яких суспільний консенсус досягається через аргументований діалог усіх членів суспільства та колективну відповідальність за дії. Таким чином цілісна реконструкція роздумів І. Канта про людину, її гідність та свободу, засвідчує органічну приналежність української філософії до європейського інтелектуального та філософського контексту розуміння загальнолюдських морально-етичних норм, прав і свобод. (shrink)

Que pourrait être, désormais, un discours théologique sur la ou " les religion ", sur l'"interreligieux "? A partir de quel lieu le penser? Comment pourrait-il advenir? La réponse offerte ici passe par un déplacement de la discussion vers l'éthique. Exode donc hors du lieu habituel pour aborder la question. Exode hors de la dogmatique ou de la théologie fondamentale car, là, il y va de connaissance, d'appartenance fidèle, de théologalité. Mais comment déthéologaliser la religion sans la déthéologiser? Comment la (...) penser autrement que comme une expérience humaine du divin, de l'Absolu ou de l'Ultime réel? Le déplacement proposé table moins sur les registres cognitifs ou affectifs investis par les recherches sur le phénomène religieux ou l'option herméneutique du pluralisme religieux que sur un registre de l'agir ou d'une posture éthique marquée d'actes et de paroles. Comment faire travailler la notion de religion en théologie autrement qu'à partir de l'identité, de la mémoire et plus à partir de l'estime de soi? Au moyen d'une lecture du traitement de la vertu de religio et des vices s'y opposant dans la Summa theologice de Thomas d'Aquin. A partir de ce travail de lecture, une structure formelle heuristique de la religion est reconstituée dans la différence et les rapports entre religio, superstitio et irreligiositas. Une catégorie lentement élaborée, " instance éthique advenant en posture subjective ", sous-tend cette diffraction heuristique : sur une " scène de la béatitude ", l'advenir de l'instance éthique se joue dans l'inscription désirée, choisie, réitérée et énoncée pour elle-même d'un mouvement en-vers Dieu. Pour produire ce chemin de réflexion, il aura fallu opérer et proposer une inscription contemporaine d'un discours thomasien dans le champ des discussions théologiques actuelles. (shrink)

Business and Society Review, Volume 126, Issue 4, Page 407-431, Winter 2021.

Стаття присвячена філософському осмисленню автономної людини. Філософія людини – один із найбільш актуальних напрямків сучасної філософії. Нашою метою є дослідити лінії артикуляції автономної людини в західноєвропейській філософії. Звертається увага на те, що дослідження філософської антропології дозволяє вирізнити дві стратегії артикуляції автономної людини: радикальну скінченність і план іманенції. Перша стратегія зумовлена новим співвідношенням скінченного і нескінченного. Запроваджена І. Кантом формоутворювальна скінченність займає місце нескінченності, що дозволяє розуміти людину як обмежувача сил скінченного. Друга стратегія пов’язана з відкриттям радикальної іманентності, яка дає змогу (...) мислити людину поза трансцендентними подвоєннями. Радикальну іманентність не варто зводити лише до секуляризації, тому що вона репрезентує принципову настанову, яка визначила конфігурацію диспозитивів знання і влади. Означені диспозитиви, з одного боку, сформували автономне розуміння людського, а з іншого – створили умови кризи цієї автономності. Одним із наслідків цих процесів є виникнення філософії культури, яка маркує сферу автономно осмисленого людського. (shrink)

The majority of world religions have developed in the course of overcoming tribal and clan identity. The idea of "One God" carries the implication, overtly or not, of uniting mankind on basis of religious belief. The rise of world religions was associated with rise of huge empires and states where various ethnic groups coexisted, not only on the basis of force alone, but also on basis of common religious belief and value systems imposed by religious ideology. Governing polyethnic territories, developments (...) in economy and trade and consistent humanization of human spirit resulted in the development of common human values.Mankind started perceiving itself as a single species sharing a common world history. The concept of 'mankind' came to unite people irrespective of their race, religion and nationality. Objective of our study was cross-confessional investigation of value systems in religions spread in Russia and establishing to what extent they are spiritually acceptable to Russians. We used the semantic space technique for the analysis of religious mentalities. (shrink)

У статті, насамперед у контексті методологічного повороту від філософії свідомості до філософії комунікації, досліджено вплив техногенної, інформаційної складової сучасного етапу розвитку суспільства на всі його сфери, що супроводжується змінами в ставленні до людини з її економічними та морально-етичними потребами. При цьому виокремлено основні сучасні фактори, які істотно впливають на зміни в осмисленні проблеми людської гідності: «інформаційна революція», генетичні дослідження, соціально-економічні та екологічні проблеми. У статті з’ясовано, що класики сучасної комунікативної філософії К.-О. Апель, Ю.Габермас, Г.Йонас наголошують на трансформації дискурсивної етики в (...) річище етики соціальної та екологічної, плідності подальшого осмислення проблем свободи та відповідальності, людської гідності. А це своєю чергою сприяє усвідомленню суспільством необхідності персональної і колективної відповідальності (етики відповідальності), що можливо лише за умов повноцінної участі в означених процесах усіх громадян, розвитку справедливої, правової держави. У статті доведено істотний взаємозв’язок питання справедливості та проблеми людської гідності в процесі розподілу матеріальних та духовних ресурсів, можливості створення передумов для подолання сучасних викликів та нагальних екологічних, економічних та морально-етичних проблем. Послідовне реконструювання соціально-філософської складової сучасної комунікативної філософії свідчить про плідність запропонованого нею методологічного принципу осмислення концепту людської гідності, людського буття загалом за сучасних умов розвитку суспільства. (shrink)

Предмет дослідження статті – основні поняття філософської та політичної антропології Б. Паскаля, який, разом зі своїм знаменитими сучасниками Ф. Беконом та Р. Декартом, стояв у витоків формування сучасної філософії людини. Запропонований нами аналіз роздумів Паскаля про суверенність та гідність людини надає можливість глибше зрозуміти сутність історичної трансформації проблеми людської гідності та розмаїття її історико-філософських дискурсів. З’ясовано, що окреслені в статті глибинно-трагічні мотиви в осмисленні Паскалем людського буття, «величі» та «нікчемності» людини привертали увагу не лише С. К’єркегора, А. Камю, Ж.-П. Сартра, (...) але й новітніх представників філософсько-антропологічної думки. Всебічно розгорнуто тезу про те, що саме людина була осердям його роздумів Паскаля. А її самосвідомість, самопізнання, якщо не допоможе людині віднайти істину, то напевне допоможе прожити гідне життя. Це також – чи не єдиний шлях до подолання людиною своїх істотних недоліків та до вдосконалення власної недосконалої природи. Філософській антропології Паскаля притаманне як розчарування в людині, так і щире захоплення нею і її розумом. (shrink)

Let G be a group, and let X be an infinite transitive G-space. A free ultrafilter U on X is called G-selective if, for any G-invariant partition P of X, either one cell of P is a member of U, or there is a member of U which meets each cell of P in at most one point. We show that in ZFC with no additional set-theoretical assumptions there exists a G-selective ultrafilter on X. We describe all G-spaces X such (...) that each free ultrafilter on X is G-selective, and we prove that a free ultrafilter U on ω is selective if and only if U is G-selective with respect to the action of any countable group G of permutations of ω. A free ultrafilter U on X is called G-Ramsey if, for any G-invariant coloring χ:[X]2→{0,1}, there is U∈U such that [U]2 is χ-monochromatic. We show that each G-Ramsey ultrafilter on X is G-selective. Additional theorems give a lot of examples of ultrafilters on Z that are Z-selective but not Z-Ramsey. (shrink)

The article explores the discrepancy of the form and the content as a philosophical, moral and axiological problem in the works of Hryhorii Skovoroda. Using the phenomenological reading and structural analysis, the author investigates the interaction between the form and the content in treatises, soliloquies, poems, and letters of Skovoroda. The intellectual and aesthetic background of the Baroque epoch to a large extent explains why this motive of discrepancy occupies a prominent place among the writings of the Ukrainian philosopher. The (...) article analyzes the main plots, in which the discrepancy is revealed: vocation against non-congenial work; a real friend and a flunkey; the truth and a false thing; and the heavenly and an earthly city. After considering all these aspects and other crucial issues, it is concluded what makes the problem of discrepancy an invariant motive in the works of Hryhorii Skovoroda. (shrink)

A free ultrafilter $\mathcal{U}$ on $\omega$ is called a $T$-point if, for every countable group $G$ of permutations of $\omega$, there exists $U\in\mathcal{U}$ such that, for each $g\in G$, the set $\{x\in U:gx\ne x, gx\in U\}$ is finite. We show that each $P$-point and each $Q$-point in $\omega^*$ is a $T$-point, and, under CH, construct a $T$-point, which is neither a $P$-point, nor a $Q$-point. A question whether $T$-points exist in ZFC is open.

During the Zimbabwean crisis, millions crossed through the apartheid-era border fence, searching for ways to make ends meet. Maxim Bolt explores the lives of Zimbabwean migrant labourers, of settled black farm workers and their dependants, and of white farmers and managers, as they intersect on the border between Zimbabwe and South Africa. Focusing on one farm, this book investigates the role of a hub of wage labour in a place of crisis. A close ethnographic study, it addresses the complex, (...) shifting labour and life conditions in northern South Africa's agricultural borderlands. Underlying these challenges are the Zimbabwean political and economic crisis of the 2000s and the intensified pressures on commercial agriculture in South Africa following market liberalization and post-apartheid land reform. But, amidst uncertainty, farmers and farm workers strive for stability. The farms on South Africa's margins are centers of gravity, islands of residential labour in a sea of informal arrangements. (shrink)

This is a survey paper giving a self-contained account of Shelah's theory of the pcf function pcf={cf:D is an ultrafilter on a}, where a is a set of regular cardinals such that a

Logic and Philosophy of Logic

Logic and Philosophy of Logic, Miscellaneous in Logic and Philosophy of Logic

Model Theory in Logic and Philosophy of Logic

Direct download (4 more)  

 

Export citation  

 

Bookmark   32 citations  

Maxime Chastaing s'étonne de l'embarras manifesté par les philosophes pour s'assurer de l'existence des autres : ne va-t-il pas de soi que nous coexistons depuis toujours avec nos semblables et que nous ne doutons pas de leur présence tant que nous ne spéculons pas? Il s'agit dès lors de dénoncer avec énergie le faux problème philosophique de la connaissance d'autrui, tout en s'employant à rendre compte, grâce à la psychologie, des conditions de notre communauté d'existence. Cette perspective proprement psycho-philosophique est (...) déployée dès 1934, dans un travail inédit à ce jour, La compréhension d'autrui. Essai de psychologie descriptive. Proche à cette époque de Gabriel Marcel et d'Emmanuel Mounier, après avoir été l'élève de Jean-Paul Sartre au lycée du Havre, Chastaing est un des premiers en France à discuter les thèses de la phénoménologie allemande, d'Edmund Husserl à Max Scheler. Il anticipe ce faisant sur la phénoménologie d'autrui que Sartre développera, non sans résoudre par avance des difficultés que ce dernier mettra du temps à apercevoir. (shrink)

In an ideal democracy, people from all walks of life would come together to talk meaningfully and respectfully about politics. But we do not live in an ideal democracy. In contemporary democracies, which are marked by deep social divisions, different groups for the most part avoid talking to each other. And when they do talk to each other, their speech often seems to be little more than a vehicle for rage, hatred, and deception. -/- Democratic Speech in Divided Times argues (...) that we should nevertheless not give up on the ideal of democratic public speech. Drawing on the resources of political theory, epistemology, and philosophy of language, this book develops a sustained account of the norms that should govern public discourse in deeply divided circumstances. Should we try to find common ground when we talk to our political opponents, even though they seem unreasonable? Should we refrain from expressing anger, if we want to get things done? How can we use our speech to fight hate speech and disinformation? And is it even possible to speak to 'the other side,' in settings where different groups dislike one another, live apart from one another, and don't know much about one another? By tackling these questions, Lepoutre demonstrates that, when governed by the right set of norms, public speech can be a powerful force for good even amidst profound social divisions. (shrink)

The use of artificial intelligence (AI) to aid legal decision making has become prominent. This paper investigates the use of AI in a critical issue in employment law, the determination of a worker’s status—employee vs. independent contractor—in two common law countries (the U.S. and Canada). This legal question has been a contentious labor issue insofar as independent contractors are not eligible for the same benefits as employees. It has become an important societal issue due to the ubiquity of the gig (...) economy and the recent disruptions in employment arrangements. To address this problem, we collected, annotated, and structured the data for all Canadian and Californian court cases related to this legal question between 2002 and 2021, resulting in 538 Canadian cases and 217 U.S. cases. In contrast to legal literature focusing on complex and correlated characteristics of the employment relationship, our statistical analyses of the data show very strong correlations between the worker’s status and a small subset of quantifiable characteristics of the employment relationship. In fact, despite the variety of situations in the case law, we show that simple, off-the-shelf AI models classify the cases with an out-of-sample accuracy of more than 90%. Interestingly, the analysis of misclassified cases reveals consistent misclassification patterns by most algorithms. Legal analyses of these cases led us to identify how equity is ensured by judges in ambiguous situations. Finally, our findings have practical implications for access to legal advice and justice. We deployed our AI model via the open-access platform, https://MyOpenCourt.org/, to help users answer employment legal questions. This platform has already assisted many Canadian users, and we hope it will help democratize access to legal advice to large crowds. (shrink)

Jeremy Waldron, among others, has forcefully argued that public hate speech assaults the dignity of its targets. Without denying this claim, I contend that it fails to establish that bans, rather than counterspeech, are the appropriate response. By articulating a more refined understanding of counterspeech, I suggest that counterspeech constitutes a better way of blocking hate speech’s dignitarian harm. In turn, I address two objections: according to the first, which draws on contemporary philosophy of language, counterspeech does not block enough (...) hate speech; according to the second, counterspeech blocks too much speech. Although these objections should qualify our optimism regarding counterspeech, I demonstrate that each can be turned, with even greater force, against hate speech bans. (shrink)

This is the introduction to the symposium on Maxime Lepoutre, Democratic Speech in Divided Times (Oxford: Oxford University Press, 2021). The symposium contains articles by Paul Billingham, Rachel Fraser, and Michael Hannon, and a response by the author.

According to an influential objection, which Martha Nussbaum has powerfully restated, expressing anger in democratic public discourse is counterproductive from the standpoint of justice. To resist this challenge, this article articulates a crucial yet underappreciated sense in which angry discourse is epistemically productive. Drawing on recent developments in the philosophy of emotion, which emphasize the distinctive phenomenology of emotion, I argue that conveying anger to one’s listeners is epistemically valuable in two respects: first, it can direct listeners’ attention to elusive (...) morally relevant features of the situation; second, it enables them to register injustices that their existing evaluative categories are not yet suited to capturing. Thus, when employed skillfully, angry speech promotes a greater understanding of existing injustices. This epistemic role is indispensable in highly divided societies, where the injustices endured by some groups are often invisible to, or misunderstood by, other... (shrink)

Dire toute la vérité et rien que la vérité. Vivre dans la transparence et la franchise. Ces préceptes, les chantres du vrai ont voulu les appliquer de force à ce que tout nous désigne comme une forme retorse du mensonge : la littérature. Quelle est la légitimité de cette posture? N'est-on pas amené à la suspecter, à en reconnaître la fragilité et les impasses? Car, examinant l'inlassable guerre qui a opposé les tenants de la sincérité (Rousseau, Leiris, Sartre) à leurs (...) détracteurs (Molière, Laclos, Dostoïevski, Gary, Perec), on aperçoit se profiler une autre définition de ce qu'est la littérature. En toute mauvaise foi : ne serait-ce donc pas ainsi que les oeuvres se présentent à nous et se jouent de nous? C'est-à-dire en s'inscrivant dans une structure qui n'est ni le mensonge ni la vérité, mais leur mélange incertain. Qui affirme en niant et qui dément en proclamant. Sommes-nous pourtant prêts à accepter que tout discours échappe à ce qu'il est tout en continuant de l'être, à admettre que la littérature ne produise qu'une vérité, parfois contradictoire, et non la vérité? Percevoir la manière dont l'oeuvre pose la mauvaise foi, la suscite et la défie, c'est approcher ce qui constitue sa matière même, tant le moteur de ses intrigues que sa métaphysique implicite ou explicite. Mais c'est aussi repenser son rapport au lecteur, au réel et au savoir. Car il y a un paradoxe commun au menteur et au sincère que seule la mauvaise foi permet de décrire en s'arrachant à nos routines intellectuelles. (shrink)

Les zombies sont partout, au cinéma, à la télévision, dans nos rues, chez notre libraire. Grotesques et terrifiants, ils pourraient n’être qu’une tendance kitsch, un divertissement à la mode. Derrière sa démarche traînante et ridicule se cache pourtant une figure symptomatique de notre époque. Peur de l’épidémie ou fantasme de la catastrophe, aliénation moderne ou fascination pour la violence : le zombie et le monde apocalyptique qu’il crée nous parlent d’abord, intimement, de nous-mêmes. Par l’obscène exhibition de la mort, l’ultime (...) tabou de la société occidentale, il brise les limites de la condition humaine : celles de la conscience, de la vie, de la civilisation. Mais surtout, il trahit un fantasme émergeant dans notre culture, celui d’en finir. (shrink)

An influential critique of anger holds that anger comes at an important epistemic cost. In particular, feeling angry typically makes risk less visible to us. This is anger’s ‘red mist.’ These epistemic costs, critics suggest, arguably outweigh the epistemic benefits commonly ascribed to anger. This essay argues that the epistemic critique of anger is importantly misleading. This is not because it underestimates anger’s epistemic benefits, but rather because it overlooks the fact that anger’s red mist performs a crucial moral function. (...) By concealing risk, the red mist helps protect the dignity and self-respect of those who live under severe and unchosen risk. This function is vitally important in non-ideal circumstances, where many are unjustly subjected to dignity-impairing risk. And it is irreplaceable, in that it cannot readily be performed by other political emotions, such as hope. Beyond providing a novel defence of anger, this argument has a broader upshot. Anger’s red mist reveals that ignorance is not always problematic in politics. Accordingly, it should not be treated—as has standardly been the case—as an unmitigated political evil. In the first instance, our efforts are better spent ascertaining when ignorance is a problem, and when, instead, it performs a felicitous function. (shrink)

The notions of perceptual normativity and optimality have generated much discussion in the last decade or so in the literature on Merleau-Ponty. Husserl’s position on the topic has been far less extensively investigated. Surprisingly, however, Husserl wrote a great deal about the question of perceptual optimality. Not only are there a considerable number of important passages scattered throughout the manuscripts, the archive also contains a few important full texts on precisely this issue. Given the role of fulfillment for Husserl’s concept (...) of intentionality, this should not really come as a surprise, since the teleological nature of the fulfillment structure terminates in an experience of the optimum. Hence, however marginal this topic might seem at first glance, reflecting on it rapidly leads us to the heart of Husserl’s project and sheds further light on his conception of intentional experience. (shrink)

Philosophy &Public Affairs, Volume 48, Issue 1, Page 40-78, Winter 2020.

While much research has focused on the effects of ethical and unethical leadership, little is known about how followers come to perceive their leaders as ethical or unethical. In this article, we investigate the co-creation of ethical and unethical leadership perceptions. Specifically, we draw from emerging research on moral congruence in organizational behaviour and empirically investigate the role of congruence in leaders’ and followers’ moral foundations in followers’ perceptions of ethical and unethical leadership. By analysing objective congruence scores from 67 (...) leader–follower dyads by means of polynomial regression with surface response analysis, we find partial support for our theoretically derived predictions. Significant effects were revealed for the fairness, loyalty, and authority moral foundations but not for the care and sanctity moral foundations. We discuss theoretical and practical implications of these findings. (shrink)

Ignorant speech, which spreads falsehoods about people and policies, is pervasive in public discourse. A popular response to this problem recommends countering ignorant speech with more speech, rather than legal regulations. However, Mary Kate McGowan has influentially argued that this ‘counterspeech’ response is flawed, as it overlooks the asymmetric pliability of conversational norms: the phenomenon whereby some conversational norms are easier to enact than subsequently to reverse. After demonstrating that this conversational ‘stickiness’ is an even broader concern for counterspeech than (...) McGowan suggests—it applies not just to oppressive or hateful speech, but also to ordinary policy-related misinformation—I argue that a more sophisticated account of counterspeech can nevertheless overcome it. First, the stickiness objection overlooks the distinction between ‘negative’ and ‘positive’ counterspeech. Instead of directly negating a distorted proposition, positive counterspeech affirms a correct proposition that is inconsistent with the falsehoods at hand. This, I contend, allows it to counter ignorant speech without triggering the properties that render it sticky. Second, the stickiness objection presupposes an unrefined conception of counterspeech’s temporality. Counterspeech should be understood as a diachronic process, which not only follows, but also pre-empts, ignorant utterances. Drawing on speech-act theories of silencing, I argue that pre-emptive counterspeech can condition the conversational context so as to prevent subsequent ignorant utterances from enacting sticky conversational norms. Thus, this theoretically-refined conception of counterspeech helps appreciate how verbal responses might overcome the stickiness of conversational norms; and, in doing so, it reveals that this stickiness need not provide reasons to prefer legal remedies to counterspeech. (shrink)