У статті розкриваються особливості становлення християнства на києворуських теренах, показано, що воно було зовнішньою релігією Київської держави, яка, з одного боку, прагнула стати рівноцінною частиною тогочасного міжнародного життя та долучитися до цивілізаційного поступу, а з іншого – не бажала й не могла визнати зверхності будь-якого зовнішнього впливу. Зрештою не тільки в народі, але й у середовищі освічених верств населення ще довго лишалися живими старі вірування, які визначали не тільки своєрідність народного мислення, але й основні світоглядні інтенції християнізованої києворуської культури. Органічний (...) синтез християнського та язичницького світоглядів, який сформувався на теренах Київської Русі, найбільш повно виявився в руському іконописі, який цілком правомірно можна назвати світоглядною візитівкою тієї доби. (shrink)

У статті аналізуються методологічні засади дослідження народної ікони. З цією метою розглядається правомірність вивчення народної ікони крізь призму методологічних принципів формалізму та підкреслюється її підпорядкований характер. Головна увага приділяється світоглядним основам художнього антианатомізму народної ікони, який постає як результат глибоко вкорінених у колективну свідомість міфологічних уявлень українського народу. Підкреслюється, що, незважаючи на позірну різноманітність народних ікон, їх споріднює іманентно присутня у кожній з них міфологічна структура, яка визначає своєрідність не тільки народної ікони, а й української культури в цілому.

У статті представлений погляд на природу і самотність Еріха Фромма. Розкриваються основні положення теорії Фромма, особливий акцент робиться на співвідносності дихотомії, екзистенціального конфлікту та структури характеру з феноменом самотності. Характерною рисою сучасного суспільства є криза, а вона негативно впливає на світ людини, як це було за часів Фромма. Тому проблематика статті є актуальною.

Йдеться про комунікативну взаємодію в модерних та трансформованих суспільствах в рамках дискусій про «крах» комунікацій та функціональні особливості (вади та позитивні елементи) «суспільства знань». Cуб’єкти комунікації засвоюють знання, інформацію, здобуті за допомогою сприйняття, уявлення, тобто те, що пізнається і є невіддільними від суб’єкта об’єктивними механізмами. Інші краще сприймають і, відповідно, довіряють більше текстовій інформації або відомостям, отриманим за допомогою речей, що розміщуються поза індивідом, але містять у собі соціальнокультурний зміст. Ефективність обміну інформацією і всього процесу комунікації багато в чому залежить (...) від пізнаванності суб’єктами комунікації предмета обговорення (обміну інформацією) та комунікативної компетентності. Це стосується, перш за все, комунікацій, що ставлять метою обмін науковою інформацією, тобто наукових комунікацій. (shrink)

The religious influence of the United States on Ukraine is not so much written. But this topic constantly evokes interest in scientific circles. Historians and religious scholars study appearance of American religions on the territory of Ukraine, noting that these processes are time coincide with all-European events. In Ukraine, American religions came not directly, but through Holland, Poland, some other European countries. Trade in wealth, plants and other commodities has also become spread of religious ideas, which gives us one more (...) thesis in favor of vitality consumerism. Ukraine felt the influence of the ideas of American federalism and freedom religions, which had an influence on Ukrainian thinkers, in particular T.Shevchenko, who, as is known, expected our Washington "to be a new and righteous law?". (shrink)

ha-Higayon ha-shimʻi ba-filosofyah ha-datit be-Yiśraʼel -- ha-Higayon ha-Torani ha-shimʻi ba-midot sheha-Torah nidreshet bahen -- ha-Higayon ha-sodi ha-shimʻi ba-ḥokhmah ha-penimit -- Shiṭat ha-higayon ha-shimʻi ha-sodi be-sifrut ha-ḥokhmah ha-penimit -- Shivḥe ḳol ha nevuʼah.

Entre los filósofos contemporáneos que más han hecho por el desarrollo y la consolidación académica de la historia del pensamiento español, destaca la figura de José Luis Abellán. Este libro, escrito por algunos de los más importantes especialistas en esta disciplina, pretende clarificar críticamente la obra de Abellán y recorrer algunos de los temas a los que mayor relevancia ha concedido el autor de la vasta e imprescindible "Historia crítica del pensamiento español". El erasmismo, el mito de Cristo, la generación (...) del 98, Ortega y Gasset y sus discípulos o el exilio del siglo veinte, son algunos de los temas abordados por los autores del libro, y sobre los que José Luis Abellán nos ha ofrecido artículos y monografías imprescindibles para conocer la historia de la filosofía española. (shrink)

In the Eighth Olympian, for Alcimedon of Aegina, Pindar recounts a story that, according to a notice in the scholia, is not found in earlier Greek literature. Aeacus was summoned from Aegina to Troy by Apollo and Poseidon to help in the construction of the city's fortifications. Smoke, says the poet, would one day rise from the very battlements Aeacus built. The wall newly completed, a portent appeared: three snakes tried to scale the ramparts but two fell to earth while (...) one succeeded in entering the city. Apollo immediately interpreted this sign: Troy would be taken ‘owing to the work of Aeacus’ hand' and would, moreover, be taken ‘by the first and the fourth generations’. If there is literary invention here, it would seem that Pindar has drawn inspiration from three passages of our Iliad: 7.452–3, Apollo and Poseidon toiled to build a wall for Laomedon; 6.433–4, there was one spot in the wall of Troy that was especially vulnerable; 2.308–29, the seer Calchas declares an omen involving a snake to signify the eventual destruction of Ilium. The general import of the passage is clear enough — descendants of Aeacus play a prominent part in the Trojan war and in the capture of the city. But the details of the portent and of the prophecy have caused much perplexity, for they cannot easily be made to correspond to the history they prefigure. It is the numbers in Pindar's account that are the chief source of confusion. On the model of the omen interpreted by Calchas the three snakes in the Pindaric story might reasonably be expected to represent the lapse of three generations before Aeacus' great-grandson Neoptolemus played his conspicuous part in the final agony of Troy. But this interpretation of the portent forces us to explain away the fact that Troy was also destroyed by Aeacus' son, Telamon, as Pindar repeatedly insists in his Aeginetan odes : if the snakes are taken to represent generations, one of the unsuccessful snakes in fact represents a successful conqueror. This is a disturbing inconcinnity. (shrink)

Durante la preparación del doctorado, Adolfo Posada entra en relación con don Francisco Giner y con el movimiento krausista cuya influencia fue decisiva en su formación espiritual y en su actitud ante la vida. Esta breve historia del krausismo español es un homenaje a los que fueron sus maestros, y aunque es posible que en algunos aspectos esté superada por estudios posteriores, tiene el interés de que ha sido escrita por una persona que vivió el movimiento krausista desde dentro.

This paper discusses literacy as a socio-political phenomenon from the perspective of several relatively independent educational discourses. The first is critical education theory and research revealing the hidden mechanisms by which education policies act in the interests of a global market economy. The second is the perspective of critical pedagogy scholars on contemporary educational challenges, who offer responses similar to those discussed in current discourse on informal civic education. The third is the heated discussion of high-stakes literacy testing (related to (...) OECD literacy studies such as PISA, IALS, etc.) the results of which are used as a source of argumentation for diverse attitudes and educational consequences. Based on an analysis of literacy theory, research on active citizenship and civic education, the term “civic literacy” is proposed and argued as a relevant conceptual frame for conceptualizing school as an institution which can be involved in resistance to all forms of power politics or ideological indoctrination and manipulation, while at the same time, respecting the traditional values and aims of general education. (shrink)

Cet ouvrage, fruit d'une étroite collaboration entre des enseignants-chercheurs appartenant aux laboratoires GEPECS et C3S ainsi qu'au Pôle Arts, culture, théâtre, musique de l'université de Franche-Comté, porte sur le regard esthétique. Les contributions retenues, présentées pour la plupart lors d'un colloque interdisciplinaire qui s'est tenu à Besançon le 21 octobre 2011, ont été regroupées en deux grandes parties. La première, de nature historique et conceptuelle, fournit des éléments de cadrage et croise notamment des perspectives philosophiques et sociologiques. La deuxième propose (...) des illustrations et des études de cas relatives à l'analyse de tableaux (le Serment du jeu de paume), d'affiches (prix de Diane et du Jockey Club), d'expériences archétypales (comme la visite de Freud à l'Acropole), de mises en scène de corps en mouvement (chez Georges Demeny, par exemple) ou de débats autour de l'abstraction (la "trahison" de Jean Messagier) et de l'esthésie. (shrink)