Abstract

У статті здійснено порівняльний аналіз філософських засад поняття «співчуття» у Ніцше (Mitleid, букв. «спів-страждання», або ж Mitgefühl, букв. «спів-чуття») та у філософії буддизму (санскр. каруна). У християнстві та буддизмі співчуття є однією з найважливіших духовних чеснот. Ніцше, навпаки, відомий своїм край негативним ставленням до співчуття як до форми страждання (так би мовити «страждання в квадраті»). Показано, що спільною вихідною точкою і метою для Ніцше і для буддизму є існування у світі страждання (нім. Leid, санскр. духкха) і необхідність його подолання. При цьому боротьба проти страждання виводить обидва філософські проєкти «за межі добра і зла» (звичайної конвенційної моралі), у площину абсолютної, «онтологічної» моралі або етики «порожнечі». Унаслідок цього буддійський ідеал співчуття, спрямований на цілковите знищення страждання як атрибуту сансаричного буття, значно ближчий Ніцше, ніж християнське бачення співчуття його західними сучасниками, яке він сприймав як форму фатального світоглядного нігілізму.