Abstract

У статті типологізовано основні культурні форми філософії на підставі використаних у них засобів філософування - знань, цінностей та практичних норм. Для цього автор спочатку розглядає питання про інваріантну сутність філософії, її специфічну соціокультурну функцію; виділяє ті основні сфери культури, у синтезі з якими виникають певні форми філософії; встановлює поняття "форма буття філософії в культурі" як особливої категорії; визначає певні можливі та історично зумовлені форми буття філософії та специфіку їх культурної мови; розмежовує "форми буття філософії в культурі" та внутрішні "видові форми філософії", а також окремі "філософські жанри та стилі". Такий підхід, на думку автора, дозволяє відійти від редукціонізму в осмисленні філософії та збагнути її сутнісну, формальну та типологічну специфіку