Обґрунтовано стратегію високочастотної біржової торгівлі (high-frequency trading) акціями. Для цього досліджено особливості та обмеження біржової високочастотної торгівлі, визначено верхню межу прибутку агресивного «шкідливого» високочастотного трейдера, обґрунтовано оптимальну частоту стратегії біржової високочастотної торгівлі акціями, розглянуто емпіричне підтвердження прогнозованості біржових курсів акцій на надкоротких горизонтах інвестування.

Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In (...) this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual. (shrink)

Розглядаються питання духовних основ права, до яких можна віднести етичні емоції. Аналізується внутрішня психологічна складова права і зовнішня соціальна складова та їх взаємодія і поєднання. Особлива увага приділяється природі етичної емоції, її ролі і значенні для права і моралі у концепції Л. Петражицького.

Сьогодні стан розвитку філософії часто характеризують як «криза раціональності». Пов’язане це перш за все з тим, що як вважають деякі дослідники раціональні методи пізнання не вирішують філософських проблем і направлені цілком на таку ж раціональну реальність якою не є сучасний світ. Постає питання про виправданість у класичній філософії та науці панування раціональних методів пізнання. Але питання не лише у цьому, важливо говорити про те, що сьогодні ми розуміємо під раціональністю. Чи йде мова про відхід від раціональності, чи про її нові (...) форми, прояви, виміри щодо дослідження феноменів. Метою даного дослідження є виявлення раціональних аспектів нормативної поведінки у філософії І. Канта. Розглядаючи це питання необхідно звернутися до обґрунтування раціональності нормативності класиком філософської думки, застосовуючи методологію безпосередньо І. Канта та іншу. До методів дослідження відносяться: співпадіння історичного і логічного, компаративний аналіз, методологічний принцип додатковості та ін. Дослідження феномену нормативної поведінки у філософії І. Канта показує важливість принципу раціональності, обов’язку, свободи в аналізі такого важливого явища як соціальна поведінка. Від того яким чином людина визначає підстави нормативності залежить яким чином вона буде діяти: підпорядковувася чи не підпорядковуватися ним, як вона буде реалізовувати своє соціальне буття. (shrink)

Стрімкий інформаційний розвиток суспільства потребує свого філософського осмислення. Право у суспільстві з одного боку, є активним фактором його змін, що відображає найважливіші соціальні процеси, а з іншого боку, у сенсі своєї глибинної онтології, як природне право залишається незмінним і несе у собі головні соціальні цінності. Актуальним для соціальної філософії і у той же час проблемним на сьогодні залишається не лише питання поняття права, а й визначення його позитивної і інтуїтивної складових, як вони співвідносяться між собою, як разом формують уявлення про (...) право. Ціллю статті є визначити що є позитивна і інтуїтивна складова права і яким чином вони складають поняття права та їх значення для сучасної соціальної філософії. Підхід Л. Петражицького до права характеризується своєю неординарністю, яка полягає не лише у спробі пояснення права з психологічної точки зору, а перш за все у тому, що у нього відбувається аналіз не лише позитивного права, як найчастіше буває у юридичній літературі, а права як філософської категорії взагалі, як цілісного психологічного і соціального явища, що включає в себе і інтуїтивні моменти права. (shrink)

The study aims at determining the role and significance of such moral emotions as nobility, gratitude, admiration for the socially significant behavior of a person in society. That involves identifying a close relationship between those emotions and personality’s social behavior and that they can be one of the main incentives for socially significant behavior – theoretical basis. The importance of ethical emotions with positive valence when making decisions with their implementation in society determines the research’s theoretical and methodological basis. Those (...) are studied in the cognitive dimension of human social activity, considering their subjective experience and objectification. The authors determined that ethical emotions with positive valence, pleasant emotions stimulate a person to experience them again and behave socially desirable as such behavior allows reliving those emotions and self-actualizing. Emotions with a positive valence are most desirable for a person and are the essential behavior incentives in society. A person can act actively to achieve them, to experience them repeatedly, which is the basis of motivation for socially desirable and meaningful behavior. From exclusively subjective experiences, those emotions move into objectification, i.e., those motivated to act in conditions of a definite or indefinite social continuum. In due time, these socially crucial actions acquire normative content, sometimes even a form, since they serve as a model for others. Moral emotions with positive valence, empathy, rule-making, high culture, and responsibility to oneself and others form a good way of a person’s self-realization through positive social behavior. Furthermore, moral emotions with positive valence are the most important incentive for such behavior. (shrink)

Розглядається об’єктивний дух і основні його визначення, які зазначені у роботі Г.В.Ф.Гегеля «Енциклопедія філософських наук». Особлива увага приділяється формам розвитку об’єктивного духу.

The stronger the level of economic integration between countries, the greater the need to study the formation patterns of the stock market reaction to the financial information signals. This concerns the Ukrainian stock market, which is now in its infancy, and which reaction to financial information signals is sometimes ambiguous. The research aims to identify the formation patterns of return and volatility indicators of the Ukrainian stock market reaction to the US financial information signals. To assess the direct nature of (...) US financial information signals effect on the PFTS stock index, the GARCH econometric modeling toolkit was applied. The research information base is the PFTS stock index and the Federal Reserve System financial information signals at the discount rate for 2000–2019. The fetch is divided into intervals corresponded to the ascent and decline phases of the financial cycle. It was found that an unforeseen increase in the discount rate at the financial cycle decline phase by 25 basis points decreases the PFTS stock index return, on average by 2.9%. Besides, the hypothesis about the general change stabilizing effect in the discount rate on the Ukrainian stock market volatility at the financial cycle growth phase was confirmed. Nevertheless, for investors, the most essential is the regulator’s monetary signals in the discount rate at the financial cycle decline phases rather than at the ascent phases because there is a more significant increase in the volatility level. (shrink)

Досліджується філософсько-правова проблематика Г.В.Ф. Гегеля на початковому етапі розвитку об’єктивного духу – абстрактному праві, виникнення і розвиток правосвідомості, роль і статус власності.

Досліджуються питання свободи і рівності у філософії Г.В.Ф.Гегеля. Особлива увага приділяється визначенню й аналізу цих категорій в генезисі філософських поглядів мислителя.

Розглядаються мораль і право як етичні емоції у їх загальності, спільних характеристиках. Аналізуються питання етичної свідомості, сутності моралі і права, їх природи у відповідності до психологічного підходу Л. Петражицького. Розкриваються особливості морального і правового емоційного життя людини і суспільства разом з йогоінтелектуальністю.

Розглядаються питання виникнення і розвитку психологічного підходу до права. Особлива увага приділяється специфічним теоретико–методологічним принципам засновника цього некласичного підходу Петражицького Л.Й. Показаний емоційний аспект таких важливих елементів соціального і індивідуального життя як право і мораль.

Авторами розглянуто вплив провідних світових кредитних рейтингових агентств на фінансову безпеку емітентів цінних паперів. Обґрунтовано перформативний характер діяльності кредитних рейтингових агентств з позицій моделі «Les economies de la grandeur» нового соціологічного французького інституціоналізму, що дає змогу розв’язати протиріччя щодо сильної опозиції стосовно їх функціонування з одночасним збереженням діючої системи нормативного використання кредитних рейтингів.

Розглядаються питання логічного у праві, проводиться аналогія між філософією права Гегеля і його логікою. Право підлягає комплексному науковому аналізу виходячи з загальних підстав гегелівської філософії.

В діяльності людини мета має велике значення, оскільки вона задає вектор руху людського життя на тому чи іншому його етапі. Життя взагалі можна розглядати як процес реалізації мети, яка має актуальність, є ієрархічною і задає сенс. Дослідження проблеми мети людської діяльності є важливим як аспект діяльності соціальної, що впливає на соціальне буття, соціальні відносини. А в умовах все більшого ускладнення суспільства питання про мету виходить на перший план, оскільки взаємодія загальної і індивідуальної мети теж ускладнюється, особливо в плані мотивації щодо (...) дії, поведінки. Проблема мети розглядається у даному дослідженні не як проблема мети філософії, а як проблема індивідуального і соціального буття, саме як проблема людської поведінки. Це зауваження є важливим тому, що телеологічність філософського знання відноситься до вічної філософської проблеми початку і кінця, вічних цінностей, сенсу людського буття, Бога. У цьому плані можна погодитися зі стоїками, які виділяли кінцеву мету і просто мету. (shrink)

Розкриваються питання початку розвитку права, того етапу, коли воно по суті носило скоріше заборонний характер, тільки розпочинало складний рух до свого поняття у філософії Гегеля.