Abstract

У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу). Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридиан-ське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між сво-бодою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір ке-рується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в.