Order:
See also
  1.  17
    Derrida as an object of the history of philosophy: the concept of aporia in terms of the universality problem.Anna Ilyina - 2019 - Sententiae 38 (1):6-26.
    The idea of aporia, according to the author, leads to the transformation of Derrida’s philosophy on the basis of a new kind of universalism. This new universalism is based on the principles of relation and difference; it involves the concept of“radically Other” (in particular, in the modes of particularity and singularity) into the field of the Universal. As an essential factor of binarism’s deconstruction, an aporia leads to undermine a paradigm of choice. Derrida substitutes this paradigm with an attitude to (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   5 citations  
  2.  10
    Quasi-Transcentental Universality in Philosophical Discourse of Jacques Derrida.Anna Ilyina - 2020 - Sententiae 39 (1):61-90.
    The article is devoted to historico-philosophical investigation of the grounds of universalism of special type. This universalism, inherent in transcendental thinking, was radicalized in quasi-transcendental discourse of Jacques Derrida. It is established that explicit critique of universalism in deconstructive philosophy is aimed at “logo-centric” paradigm of universality which is questioned by (quasi)transcendental philosophy. Constitutive function of difference and otherness in establishment of transcendental and especially quasi-transcendental universality was brought to light. It was shown that in (quasi)transcendental discourse singularity is involved (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   1 citation  
  3.  19
    The Literality of Metaphor and the Presence of Question: the Jewish Leit-motif of Jacques Derrida’s Transcendentalism.Anna Ilyina - 2014 - Sententiae 31 (2):134-156.
    The article is devoted to the historical-philosophical analysis of the problem of ambivalence as a fundamental principle of Derrida’s philosophical thinking. It shows how such primordial philosophical questions as ones of limits of philosophies and of limits of philosophy define the basic problem dimensions of Derridean conception. It consideres the correlation of the theme of marginality with both the problem of Derrida’s cultural self-identification and the idea of the metaphoricity of language as the initial premise of différance logic. Also the (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark   1 citation  
  4.  12
    Авто-референтність і авто-афекційність як альтернативні моделі прочитання Декартової концепції cogito: трансцендентально-феноменологічний контекст.Anna Ilyina - 2020 - Multiversum. Philosophical Almanac 1 (2):69-96.
    Статтю присвячено дослідженню альтернативних можливостей інтерпретації Декартової концепції cogito: як авто-референтної структури і як авто-афекційності. Контекстом аналізу виступає трансцендентально-феноменологічний ракурс погляду на картезіанську філософію як на засновок трансцендентального мотиву. Визначено роль принципу авто-референтності в трансцендентальному дискурсі. На ґрунті розгляду перспектив тлумачення картезіанського підходу, запропонованих М. Анрі й Ж.-Л. Марйоном, виявлено моменти іррелевантності авто-афекційної настанови вимогам трансцендентального мислення і втомивовано адекватність авто-референтної моделі його засадам. Авторка доходить висновку, що, попри позірну пріоритетність авто-афекційності для трансцендентального дискурсу, пов’язану насамперед з притаманною їй радикалізацією (...)
    No categories
    Direct download (3 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  5.  14
    Теоретичний вимір свободи в кантівському трансценден-талізмі.Anna Ilyina - 2021 - Multiversum. Philosophical Almanac 2 (1):55-80.
    У статті досліджуються форми і особливості виявлення ідеї свободи в теоретичному вимірі кантівського трансценденталізму. Аналізуючи ґрунтовні праці Л. У. Бека і М. Коля з проблеми свободи в кантівській філософії, в яких артикулюються проблеми множинності значень Кантового поняття свободи (Бек) та свободи емпіричного мислення (Коль), авторка звертає увагу на необхідність підважування жорсткої опозиції між царинами природи і свободи та можливість тлумачення в термінах свободи судженнєвої активності розсуду. Акцентується значущість концепту спонтанності як такої форми втілення ідеї свободи, що характеризується певною універсальністю через (...)
    No categories
    Direct download (3 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  6.  3
    Ідея чистоти в трансцендентальній традиції західноєвропейської філософської думки.Anna Ilyina - 2015 - Multiversum. Philosophical Almanac:34-51.
    В статті аналізується значення концепту чистоти в трансцендентальному дискурсі філософської думки і розкриваються його основні характеристики. Розглядається відношення між поняттями чистоти та пустоти в опозиції «форма–зміст», котра зазнає суттєвого перегляду в рамках трансцендентальної традиції. Деталізується аспект функціювання ідеї та поняття чистоти у трьох панівних концепціях трансценденталізму: філософських проектах Канта, Гуссерля та Дерріда, в кожному з яких чистота характеризує фундаментальні царини філософської проблематизації – відповідно, розуму, свідомості та мови. Показується, яку роль відіграє поняття чистоти як принципово предикативний концепт (і як синонім (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  7.  3
    «Картезіанське коло» та дискурс Іншого: феноменологічні інтерпретації філософії Декарта.Anna Ilyina - 2016 - Multiversum. Philosophical Almanac:57-68.
    В статті аналізуються засади феноменологічної традиції тлумачення Декартової філософії як одного з найбільш значущих проектів сучасних картезіанських досліджень. Зокрема, розглядається інтерпретаційний підхід Ж.-Л. Марйона, що унаочнює основні тренди сучасного феноменологічного картезіанства. Виявлено два основні проблематичні моменти, що спричиняють феноменологічну критику Декарта, а саме її гусерлівську версію: нелегітимність переходу між іманентним і трансцендентним порядками («картезіанське коло» в розумінні Гусерля) та наявність опосередковувальної ланки у цьому переході, що суперечить феноменологічній вимозі безпосередньої даності. Визначаються способи подолання цих перешкод в рамках феноменологічної філософії, що (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  8.  9
    Tradition and Freedom in the Deconstructive “Philosophy of Philosophy”.Anna Ilyina - 2022 - Sententiae 41 (3):6-25.
    The article examines the peculiarities of the relationship between phenomena of freedom and tradition in the discourse of deconstruction. In this case, the tradition stands primarily as philosophical tradition, a critical questioning about which underlies Derridian thought. The latter in a great measure is a philosophical reflection on just the philosophical heritage ("philosophy of philosophy"). The author carries out her own analysis of the relationship between deconstruction and philosophical tradition in connection with the problem of freedom. In this respect, she (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  9.  4
    Кантова концепція вільної гри в ракурсі проблеми універсальності та її критична інтерпретація в деридианській філософії. Стаття перша: Імплікації теми універсального в концепції «Вільної гри пізнавальних спроможностей» Імануеля Канта.Anna Ilyina - 2019 - Multiversum. Philosophical Almanac:74-118.
    У статті досліджується кантівська концепція вільної гри пізнавальних спроможностей – виображення і розсуду – в ракурсі проблеми трансцендентальної універсальності. Відзначається універсалізуючий потенціал третьої «Критики», одним із визначальних сюжетів якої є проблема вільної гри, щодо Кантової філософської системи в цілому. Викладаються базові параметри авторської тематизації трансцендентального універсалізму як такого, що ґрунтується на принципах відношення і відмінності і є пов’язаним із конституюванням порядку гіпер-універсальності. Оприявнено й проаналізовано параметри універсальності, імпліковані концепцією вільної гри. Показано, яким чином вихідна універсальність трансцендентального виображення виявляється в рамках (...)
    No categories
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark