Abstract

Початок повномасштабного російського вторгнення в 2022 році викликав значні зміни в українській національній ідентичності. Соціологічні опитування демонструють трансформацію цінностей та повсякденних практик українців. Вони почали частіше вживати українську мову, змінили історичні та конфесійні вподобання. Необхідним є отримання об’єктивного соціологічного знання стосовно причин та наслідків цих змін. Передумовою цього є дослідження існуючих робіт по даній тематиці. Метою статті є систематизація та критичне узагальнення наукових праць по тематиці української національної ідентичності у вітчизняній науці. Автор розглядає роботи по цій темі, написані дослідниками в галузі різних наук: історії, філософії, політології, філології, соціології. Особливу увага приділяється огляду дисертацій. Узагальнюються основні ідеї праць, даються авторські висновки по можливості їх використання в майбутньому. Показується, що автори зачіпають широке коло питань, що стосуються національної ідентичності: її історична ґенеза, трансформації, фактори мови та історичної пам’яті, відображення ідентичності в мистецтві та медіа, вплив на неї глобалізації та російської агресії. Автор констатує, що дана проблематика поки що слабо розвинута в рамках соціологічної науки. У відкритому доступі відсутні значні теоретичні роботи, здебільшого соціологи займаються виключно емпіричними дослідженнями. Також відсутні теоретичні роботи, присвячені аналізу трансформацій національної ідентичності, що стались з початку повномасштабної російської агресії в лютому 2022 році. Це пояснюється недостатнім проміжком часу, що пройшов на даний момент. Також складності додає швидка зміна політичних та військових реалій. Враховуючи значну суспільну значимість, автор робить висновок про необхідність посилення соціологічного осмислення цієї тематики.