The article analyses the process of forming basic approaches to understanding "freedom". Established: The results of the philosophical analysis of this phenomenon can be accepted as a methodological principle for interpreting "ethno-religio-genesis" in Religiology (Knowledge of Religion).

The article analyses the problems and possibilities of forming a general methodological paradigm for the study, explanation and forecasting of social processes – in the context of the philosophical concepts of G. Hegel and F. Nietzsche. In particular, a fundamental possibility for forming a general methodological paradigm based on a dynamic balance of not optimal, but possible is analysed. The paper outlines the positive and negative aspects of the methodological paradigms of rationalism and irrationalism (postmodernism); points out the possibility of (...) terminological discourse in determining the content of concepts and categories; emphasises the efficiency of the methodological paradigm of rationalism on the example of the analysis and implementation of the philosophical category ‘measure’; substantiates the need for improvement of the spiritual priorities of various groups of the population – with a special emphasis on the layer of politicians. (shrink)

Purpose. The main purpose of this paper is to consider the methodological peculiarities in the formation and interpretation of war and peace, in the context of the spiritual rethinking by humanity and the nature of social phenomena, among which a special place is occupied by the political and legal phenomena of the modern world. This involves solving the following tasks: firstly, to reveal the meaning of modern approaches in understanding the features of religious fundamentalism, and, secondly, to reconstruct the dynamics (...) of transformations in representations of war and peace, in the context of the spiritual practices of the present. Theoretical basis. The author's analysis is based on the systematic reconstruction of modern theoretical models of understanding religious fundamentalism and its connection with the subject of modern anthropological research. The resulted fact that the taxonomy of different types of religious fundamentalism includes more political, legal and economic markers does not provide an answer to the question of what the qualitative influence of the fundamentalist ideas is on the spiritual component of a person's life. Appealing to the problem of religious fundamentalism, in the context of rethinking the phenomena of war and peace, is associated with the actualization of these phenomena in the communicational, media and ideological spheres. That is why, in the context of this analysis, we take into account the main modern approaches in the provisions of religious traditions. These articulate the problems of threat to the global world in the context of actualization and return of the religious factor into the everyday life of a person, including through politics. Originality. The author proves that when analyzing the religious aspect in the reinterpretation of ideas about war and peace, it is necessary to consider, as a doctrinal component, certain types of religious belief doctrines, as well as the individual psychological peculiarities of man. These peculiarities, which are manifested in different types of beliefs, can be verified by the clues in the analysis of religious practices, which represent the meaningful components of the religious doctrine. Conclusions. The reasons for forming ideas about war and peace in theistic religions are a number of provisions related to the nature of the world and of man. They are the result of the manifestation of the act of the Supernatural Essence. In the tradition of rethinking the vocation of man in the context of fundamentalist discourse, these ideas acquire the status of spiritually determined and politically achievable goals. These are conceived in connection with the establishment of the Divine Plan, and they overcome the gap between the material world and the ideal world order. (shrink)

Статтю присвячено аналізу становлення феноменологічної соціології як синтезу класичної феноменології та елементів методології символічного інтеракціонізму – на прикладі розгляду проблеми пошуку адекватного методологічного підходу до дослідження соціальної ідентичності. Зроблено припущення, що соціальна ідентичність, відповідно до логіки феноменологічної соціології Альфреда Шюца, закріплюється при переході від одних «Ми-зв’язків» до інших «Ми-зв’язків» зі збереженням наступності життєсвіту. Цю ситуацію Пітер Бергер і Томас Лукман назвуть переходом до інституалізації у процесі кристалізації соціальних зв’язків, як основним шляхом вторинної соціалізації. Логіка становлення методології феноменологічної соціології у дослідженні (...) соціальної ідентичності підводить до необхідності аналізу цієї ідентичності засобами інституційного аналізу. (shrink)

У статті розкрито значущість аналізу феномена Чужого для дослідження соціальної ідентичності особистості. Сучасне дослідження теми соціальної ідентичності неможливе без урахування досвіду феноменологічної традиції визначення смислових підстав такої ідентичності. Бернгард Вальденфельс акцентує увагу на принциповій неможливості зафіксувати певні характеристики Чужого, підкреслює комунікативний, респонзивний характер визначення Чужого. Альфред Шюц розкриває структурний характер утвердження соціальної ідентичності. Смислову структуру соціальної ідентичності визначає тип соціальних зв’язків, в яких залучена особистість – передусім міра наближення чи віддалення Іншого, яка може варіюватися від близької людини до Чужого.

Тема множинної соціальної ідентичності не випадково актуалізується саме у ХХ столітті, столітті численних поворотів – антропологічного, онтологічного, лінгвістичного, прагматичного, практичного, комунікативного тощо. Потреба у певному «повороті», яку заявив свого часу Мартін Гайдеґер, виникає у зв’язку з поглибленням соціальної модернізації. Із досвіду соціальних революцій у різних країнах світу народжується розуміння того, що єдино правильного сценарію розвитку суспільства існувати не може, натомість виникають множинні соціальні практики. Мова завжди була цариною свободи нормотворчості, множинності, варіативності мовного вираження людського досвіду. Метою статті є розкриття того, (...) як функціональний та ціннісний аналіз мови і мовлення створює передумови для творення концепту множинної соціальної ідентичності. Аналіз мови після лінгвістичного повороту створив підґрунтя для аналізу множинності мовленнєвих репрезентацій особистості, що, своєю чергою, позначило перспективу розробки концепту множинної ідентичності. (shrink)

This paper is organized around the theme of political representation in India. Its first section deals with the changing politics of representation in India in the past two decades, the growing demands for proportional representation, and for political inclusion of two influential groups: the scheduled castes and tribes and Other Backward Classes. In the second section, representation is briefly explored in relation to women and minorities. The third section deals with some reflections on the challenges of political representation in India’s (...) diverse democracy. The author aims to account for the varied trajectories of caste, community and gender in Indian politics through an analysis of the politics of representation. The main argument developed here is that the politics of presence does not offer a resolution to the problems of under-representation nor to the more fundamental issue of the representation of the interests of constituents, especially the needs of the most vulnerable. (shrink)

El objetivo de este trabajo es realizar una crítica al concepto hegemónico-dominante de ciencia a través de un análisis de la construcción discursiva del paradigma de la simplificación heredado de la Modernidad. Se problematizan las exclusiones político-epistemológicas de la tradición del pensamien..

La thèse défendue est celle de la pertinence de l’articulation entre la pensée complexe et l’approche des systèmes complexes. Alors que la première pourrait trouver dans la seconde la dimension méthodologique semblant lui manquer, la seconde pourrait emprunter à la première un riche cadre épistémologique qui apparaît lui faire défaut. Deux projets en cours témoignent de tentatives pour concrétiser cette articulation.The argument is that the relevance of the relationship between complex thinking and approach of complex systems. While the first can (...) be found in the second dimension methodological seeming to miss the second could take the first rich epistemological framework that appears to be lacking. Two projects illustrate attempts to achieve this articulation. (shrink)

Examining the quality perceptions of consumers has often been recommended as an international research paradigm. This study is grounded in the Pakistani consumer market to evaluate the impact of food packaging cues on perceived product quality. The moderating effect of consumer knowledge was also taken into consideration in the study. A signaling theory was used in the study for its established predictive power in consumer behavior, marketing, and various fields of research. Based on the essence of the signaling theory, this (...) study hypothesized that food packaging cues cast a positive impact on perceived product quality and consumer knowledge moderates these relationships. By using the sample of 504 consumers, data were gathered using the mall intercept method following a multi-stage sampling technique. The responses were analyzed using Statistical Package for Social sciences and Smart Partial Least Square. The findings of this study unveil that the extrinsic cues' brand name, price, nutritional labels, and precautionary labels were positively and significantly related to the perceived product quality. However, the country of origin cast no impact on the perceived product quality. Consumer knowledge reflected a moderation effect on the relationships between brand name and country of origin with the perceived product quality whereas it exerted no moderation impact on the relationships of price, nutritional labels, and precautionary labels with the perceived product quality. As the results exhibit that Pakistani consumers rely on food packaging cues for perceiving a product, hence it is recommended that marketers and policymakers develop appropriate marketing strategies focused on the significance of food packaging cues. (shrink)

Information is given about the narratives about the "petrified woman" and the "sacrilegious dancer" that have firmly penetrated into modern religious reality. The story under consideration in a more or less developed form first appears as a rumor in the late 1880s of the IXX century, then reappears in 1895-1896, 1919, and is updated with a new force in the late 1950s in connection with a resonant story from the Kuibyshev region about Zoya's standing (Stone Zoya). Oral and (...) written forms of this new Christian legend were introduced to the territory of Belarus for the second time in the late 1950s with letters of happiness and apocryphal texts about "Zoya's Life". Distinctive features of local texts about a woman turned to stone are given, Parallels are drawn with traditional views of Belarusians on punishment for work on a holiday and the biblical story about Lot's wife. It is emphasized that due to geographical remoteness, the connection of the narrative under consideration with the "original" story of Zoya's standing, not to mention the predecessor texts, has undergone significant reduction, and the miracle itself has practically lost its specific localization here. (shrink)

This essay examines reflexive strategies in three contemporary Hindi-language feature films directed by women, Om Shanti Om, Luck By Chance, and Dhobi Ghat/Mumbai Diaries. These Mumbai-set films, directed and written by Farah Khan, Zoya Akhtar, and Kiran Rao, respectively, offer insider industry perspectives and a variety of outlooks on Bollywood and Indian society more generally. I introduce the concepts of “selective reflection” to critically examine self-conscious representations of the excessively star-driven world of Bollywood filmmaking in an age of globalization, (...) directing styles and strategies of image-making, and the blurred boundaries between reality and artifice. This article presents a close analysis of narrative tropes, filmi references, casting, spectator dynamics, and gendered agency in films that represent a taxonomic range from commercial blockbuster to art cinema. (shrink)