Abstract

Автор статті аналізує осмислення проблеми свободи у новітній політичній філософії, виокремлює основні типи взаємозв’язку свободи та справедливості в контексті «усвідомлення несправедливості» та дорогої ціни свободи, прагнення до особистої та національної свободи, самостійності, самовизначення. У статті доводиться, що, на відміну від традиційної дилеми «негативної» та «позитивної» свободи, новітня політична філософія прагне створити її змістовний, різноплановий реалістичний концепт. Важливою ознакою останнього стало розширення «права свободи», подолання її формалізованого індивідуалістично-ліберального та звуженого патерналістсько-комунікативного бачення через звернення до «рефлексивної, соціальної» свободи, нового розуміння свободи особистої та політичної. Таким чином, О. Гьофе, А. Гонет, Дж. Раз, Р. Дворкін пропонують доповнити принцип рівної свободи Дж. Ролза змістовною ідеєю про контекстуальні, соціокультурні, морально-етичні засади свободи, роздумами про ціну, можливості, прояви та межі свободи. Підсумовуючи осмислення проблеми свободи в сучасній філософії, автор наголошує на особливостях пошуку на її обширах шляхів подолання розмаїтих проявів соціальної несправедливості, приниження, зневаги людської гідності. Це має відбуватися на засадах осягнення внутрішнього потенціалу самого феномена свободи як принципово важливої (насамперед для вітчизняного простору) можливості узгодження нормативно-інституційних, правових її вимірів з реальним прагненням людей до свободи і справедливості.