Abstract

Статтю присвячено проблемі розуміння істини в різні історичні періоди. Розглянуто прояви переходу від архаїчного світорозуміння до діяльнісного світогляду на прикладі вчення Платона. Проаналізовані особливості трьох підходів до істини, що викладені в платонівській притчі про печеру. Висвітлено вплив ідеї Блага на відмову від традиційного уявлення про істину. Розкрито своєрідність пізнавальних стратегій античної людини. Продемонстровано зв'язок між еволюцією в розумінні істини та переосмисленням проблеми буття в координатах діяльнісної парадигми