Abstract

У статті досліджено погляди Е. Левінаса на проблему Іншого. Зазначається, що в центр етичних відносин філософ ставить Іншого, який виступає абсолютно трансцендентним ликом, не підвладним "насиллю теорії" і асиметричним по відношенню до дій Я. Шлях до відкриття безкінечності лику Іншого по той бік об'єктивації в пізнанні Е. Левінас убачає в застосуванні феноменологічної процедури "епохе"