Стаття присвячена питанню, як native speaker реалізує свою владу над non-native speaker. Дослідження виконано в рамках теорії лінгвістичного імперіалізму. Для розкриття цих відносин вводиться концепт права на корегування. Для описання фігур native speaker та non-native speaker звертаємося до дослідників лінгвістичного імперіалізму, зокрема Р. Філліпсона, Ю. Цуди тощо. Вказується, що стандартним поглядом на панування native speaker є соціально-економічний, де native speaker постає як фігура, довкола якої концентруються можливості економічної взаємодії та економічний профіт. Натомість, право на корегування демонструє владу native speaker на (...) комунікативному рівні. Суть права на корегування наступна: native speaker як той, хто первісно занурений у мову і краще розуміє її, має право корегувати/виправляти мову non-native speaker. Для розкриття цього концепту звертаємося до концепту соціолектів Р. Барта та стратегій виключення, описаних Ж. Рансьєром. Основною для права на корегування виступає ідея, що мову найкраще може знати той, хто укорінений у мовне і культурне середовище, звідки походить мова – ця ідея є фігурою системності у розумінні Р. Барта. Право на корегування виконує декілька функцій. По-перше, це практика дискредитації мовлення non-native speaker, маркування його як шуму. По-друге, це практика інтерпеляції та формування non-native speaker як об’єкту мовлення, а native speaker – на Суб’єкта. По-третє, це можливість привласнення мовлення non-native speaker, а отже, позбавлення цього мовлення властивості імперативності, влади. Метою лінгвістичного імперіалізму є створення єдиної (глобальної) логіки виключення non-native speakers з (глобального) комунікативного простору. В цій логіці мова виступає як код, подібний до того коду, що описував Ж. Дельоз. (shrink)

Стаття присвячена проблемі поєднання російської мови з російським імперіалізмом. Запропоновано концепцію імперського гібрису, під яким розуміється думка нації про себе, згідно з якою вона "на ступінь вище", ніж інші (нації); думка, що засновується на відчутті гонору. Таким чином, джерела імперіалізму містять два компоненти: ірраціональне відчуття гонору та раціональна епістема, що має підкріпити це відчуття. Остання зазвичай будується довкола бінарної опозиції “цивілізація-варварство”. Розкрито саморозуміння російської мови як “кращої” за інші мови, що найкраще виражається у міфі про “великий і могутній”. Під саморозумінням (...) мови мається на увазі те, які засоби та міфи є у мови для репрезентації себе, або якими засобами опису та міфами користується носій мови для її репрезентації. Проаналізовано декілька таких міфів, зокрема теорія П. Флоренського щодо слова “істина”. Показано, як саме російська мова поєднується з російським імперським гібрисом. Зокрема, російська мова вплітається до більш загального наративу про “Загниваючий Захід” (раціональний компонент), згідно з яким вона вважається кращою за мови західної цивілізації. Також міфи про російську мову, метою яких є формування думки про її перевагу і відчуття гордості за неї (ірраціональний компонент), завдяки тропу синекдохи (за Вайтом), передають цю гордість представникам російської нації (тобто підживлюють ірраціональний компонент). Розглянуто історію експансії російської мови в російській державі. Розкрито, як сприйняття російської мови як кращої призводить до політики її “захисту”, чому цей “захист” вважається особливо необхідним ззовні російської держави та як російська мова використовується для наділення об'єкта інтервенції статусом варвара. (shrink)

In this article, we try to show how language expansion, language strategies, etc. are envisaged in various theories of (economic) imperialism. In order to establish this, we turn to economic interpretations of imperialism, namely Hobson and Lenin, world-system analysis (Wallerstein, Amin, Arrighi) and the Empire theory of Hardt and Negri. By studying them, we singled out the key characteristics of imperialism that are found in most (economic) theories of imperialism, namely: (1) the creation of market relations (and the market in (...) general) between the metropolis/core/imperial country and the colony/periphery/subjugated territory, (2) the presence of an advantage in this relations for the metropolis/core/imperial country, which is most often described as a monopoly position, (3) finally, often, but not always, the economic exploitation of the conquered territories is stated. We note that the market is (in particular) a communicative phenomenon, which at least involves the possibility of understanding between the buyer and the seller; thus, language appears as a condition that enables exchange and even consumption. We demonstrate that the popularization and expansion of the language also means the imposition of competition; therefore, capital competition should automatically imply language competition, and the intertwining of markets also the "intertwining" of languages (and vice versa). Using the example of the Commonwealth, we show how language is capable of forming spheres of influence and the centre of gravity of capital. With reference to Rancière, we note that lingua franca projects are capable of both inclusion in the economic system (regions, countries, etc.) and exclusion from it (poor stratas). Finally, we draw attention to the fact that language is capable of acting as cultural capital in Bourdieu's understanding, and therefore capable of being converted into economic capital. (shrink)