The book of Revelation contains rich imagery that has always aroused deep interest among Christian commentators. One of the most mysterious parts is Rev. 13, where the author wrote about the forces of evil fighting with God. John introduced the two main satanic forces – the beast from the sea and the beast from the earth. There is a unique interpretation in the Adventist Church that the beast from the earth (Rev. 13:11‑18) symbolizes the Protestant country of the USA. However, (...) the emergence and development of this interpretation in the Seventh-day Adventist Church has not received sufficient attention. This article traces the development and characterizes the interpretation of the beast from the earth (Rev. 13:11‑18) among Adventist pioneers. The first impetus for identifying the beast from the earth was the eschatological understanding of the Sabbath as a central issue in end-time events. Hermeneutic methods of Early Adventists were based on the principle of historicism, and they began to view Sunday as the mark of the beast from the sea (papacy) to be forcibly imposed by the beast from the land – the Protestant USA. G. W. Holt first stated that America would become an ally of the Antichrist and is a symbol of the beast from the earth. Other Adventists accepted this interpretation, which was confirmed in the visions of Ellen White. John Nevins Andrews made significant contributions to the biblical basis for the Adventist understanding of the beast from the earth. Building on his comments, John Loughborough, Uriah Smith, and Ellen White deepened and developed the arguments regarding the interpretation of the beast from the earth. Anticipation of the law on mandatory Sunday observance in the USA has become part of Adventist eschatology. Based on the apocalyptic prophecies of the book of Revelation, Adventists saw a future unification of Christendom in which US Protestantism would play a key role. (shrink)

Книга Об’явлення містить незвичайні та символічні образи. В центральній частині книги розміщені уривки про антихриста. Число 666 є однією із його характеристик і завжди привертало увагу коментаторів. Протягом церковної історії було застосовано багато різноманітних герменевтичних методів для визначення значення числа 666. Церква Адвентистів сьомого дня виникла в XIX столітті на основі досліджень пророчих текстів апокаліптичних книг Даниїла та Обʼявлення. Відсутність герменевтичного аналізу тлумачення числа 666 серед ранніх адвентистів зумовлює необхідність цього дослідження. Стаття присвячена визначенню та аналізу особливостей герменевтики ранніх адвентистів (...) при тлумаченні числа 666. В першій частині дослідження проаналізовано тлумачення числа 666 в міллеритському русі з 1833 по 1844 роки, а в другій частині – в адвентистському русі з 1844 по 1888 роки. Герменевтика коментаторів міллеритського та адвентистського рухів була основана на історицизмі. Вони тлумачили біблійні пророцтва в контексті конкретних історичних подій. Були сформовані три основні тлумачення числа 666: 1) 666 років; 2) 666 церковних організацій; 3) Титул Vicarius Filii Dei. Завдяки впливу Вільяма Міллера серед міллеритів стала поширеною думка про те, що число 666 означає проміжок часу 666 років. 666 років було включено в хронологічні обчислення інших пророчих періодів з біблійних апокаліптичних книг: 2300, 1260, 1290 і 1335. Ранні адвентисти проігнорували тлумачення Вільяма Міллера і популяризували другу інтерпретацію, згідно якої число 666 символізує 666 церковних організацій, які є частиною духовного Вавилону. Третю інтерпретацію запровадив Урія Сміт, який використав герменевтичний метод гематрії. Урія Сміт популяризував інтерпретацію, згідно якої латинський титул папи Vicarius Filii Dei має числове значення 666. (shrink)