Abstract

У статті розглядається застосування репрезентацій у методологічній реконструкції еволюції систем знання. Доведено, зокрема, що перехід від лінгвістичного до когнітивного повороту в науці зумовлений запровадженням ментальної репрезентації. Проаналізовано різні напрями в її доcлідженні. З’ясовано, що вона постає як складова психічної реальності та її моделювання в науці. Перехід до методологічної реконструкції в еволюції систем знання вимагає розгляду репрезентації. Досліджено можливість застосування менталістських і феноменологічних розробок репрезентації у формах об’єктивного наукового знання. Показано, що в системах об’єктивного знання потрібно розглядати репрезентацію у вигляді ідеалізованої предметності знання. Вона являє собою результат когнітивної активності людини у вигляді способу постання об’єкта в знанні. Запровадження ідеалізованої предметності дає змогу ввести в розгляд новий вид детермінації. Досі приділяли увагу детермінації об’єкта у знанні та її філософсько-категоріальним засадам. Ідеалізована предметність виявляє внутрішній вимір знання. Це дає можливість глибше розкрити відмінність знання від об’єкта й від ментальних станів суб’єкта. Досліджено еволюцію систем способу подання, представлення об’єкта в знанні на різних етапах розвитку наукової теорії.