Abstract

Стаття присвячена новій незалежній державі Центральної Азії - Республіці Киргизія, формуванню й становленню її військово-політичної складової в пострадянський період. Акцентовано на наявних глобальних загрозах та внутрішній неготовності республіки до їх нейтралізації. Проаналізовано участь Киргизії в регіональних безпекових організаціях СНД (Співдружність Незалежних Держав), ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку), ШОС (Шанхайська організація співпраці), її співробітництво з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". Зроблено висновок про багатовекторну зовнішню політику Киргизії й продовження пошуку в забезпеченні власної безпеки та національних інтересів у регіональному та глобальному масштабах