The paper reviews the military policy of a new independent Republic of Tajikistan over 1991-2011. The smallest by territory Central Asian republic lived through a five-year civil war on its way to an independent sovereign democratic state which seven million people were wise enough to reach national reconciliation in 1997. The majority of Tajikistan population is on the verge of poverty, which is indicative of the inadequate social policy. The country is rich in Pamir water which is drawn from eleven (...) glaciers as well as cotton, electric energy and aluminum. Tajikistan secures its military power owing to cooperation with the CIS, the Collective Security Treaty Organization and the Shanghai Cooperation Organization. The Republic develops all-embracing cooperation with such Asian countries as India, Pakistan, Turkey, China and Iran. Among European countries it is Germany that allocated funds for strengthening the border with Afghanistan, which notably stands out. Cooperation with the NATO within the Partnership for Peace Program helps the military of the Republic to dispose of outdated ammunition as well as take part in NATO peacekeeping operations in accordance with resolutions of the United Nations Security Council. The Russian Federation having the largest foreign military alignment in the territory of the Republic remains the main strategic partner and guarantor of the national sovereignty of Tajikistan. The Republic still faces the problems of energy resources, terrorism and international drug trafficking. The internal political situation requires continuous international monitoring. UN observers left the country in 2000. The authoritarian government does not contribute to development of the democratic foundation of civil society. Today's Armed Forces of Tajikistan are of insignificant numerical strength and poorly-armed. The Army needs modernization and adaptation to a present-day environment. (shrink)

The paper examines a concept of the Balto-Black Sea Union, which ideas were translated into reality during the Kievan Rus and Grand Duchy of Lithuania period. In the 10th-11th centuries the road from the North to the South, from the East-country to the Black Sea ran through the territory of Ukraine. The way 'from the Varangians to the Greeks' integrated two regions, the Baltic and the Black Sea, and was to the advantage of all those involved. This conceptual idea was (...) again looked into by Ukrainian politicians and researchers in the early 20th century, it was explored and proposed by Mykhailo Grushevskyi, Yuriy Lypa and Stepan Rudnytskyi. The idea of the 'inter-sea area' became a subject for active discussion in Polish, Ukrainian, Belorussian and Lithuanian political quarters in the late 1980s. This plot deserves attention of contemporary Ukrainian politicians in the current dynamic geopolitical context as an efficient and timely anti-Russian international project which will underpin the security of Ukraine. This idea was partially implemented in the form of the GUAM, the Black Sea Organization for Economic Cooperation and the Community of Democratic Choice. The natural vector 'North - South' of communicative and transit transport flows is not used in full measure by Ukraine. The Balto-Black Sea Union offers a significant security component which is of interest to the USA and the European Union. The emergence of such new world economic centers as the USA, the EU and China imparts a new focus to foreign policy priorities of Ukraine. (shrink)

На основі аналізу світових подій після завершення "холодної війни", а також геополітичних змін на пострадянському просторі сформульовано основні вектори зовнішньої політики Російської Федерації. Особливу увагу приділено відносинам Росії з Європейським Союзом, США та Китаєм. Зіставлені їхні економічні показники в динаміці.

Стаття присвячена геополітичному вибору Республіки Польща в пострадянський період, її військовій політиці. Проаналізовано повноваження Президента та законодавчого органу з питань безпеки та оборони. Розглянуто виборчі симпатії під час парламентських та президентських виборів за останні 20 років. Охарактеризовані оборонна доктрина, Стратегія безпеки та оборони. Дано характеристику Збройним силам. Розглянуто відносини з країнами-сусідами, ЄС, США та Росією. Досліджено основні напрямки східної політики Республіки Польща.

У статті проаналізовані причини виникнення російсько-українського воєнного конфлікту з березня 2014 р. до сьогодні. Для достовірності викладених фактів наведений перелік військових частин, які брали активну участь у воєнних діях на території України, із посиланням на російські та зарубіжні джерела. Зроблені висновки щодо можливих військово-політичних наслідків для двох воюючих сторін у близькій перспективі. Надані практичні пропозиції щодо посилення системи національної безпеки незалежної України.

The paper reviews for the first time criminal case No.1339 inrespect of Stanislav S. Frize, Professor, Doctor of Engineering and the Head of the General Electrical Engineering Department of the Lviv Polytechnic. From January to August 1945 the researcher was kept in special camp No. 0310 of the People's State Security Commissariat in the town of Krasnodon of the Voroshilovgrad Region. He was put there without any trial and relevant proofs of his guilt towards Soviet law. Frise was accused of (...) teaching electrical engineering and physics at courses for electricians in 1942-1944 under constraint of the German occupation authorities. People's State Security Commissariat bodies regarded the fact as cooperation with the Germans and betrayal of the Motherland, which fell under definitions of Article 54-1a of the Criminal Code of the Ukrainian Soviet Socialist Republic. They disregarded complete political apathy of the Professor, his straightforwardness and outspokenness in expressing his views of the events. Having refused to sign an appeal to Stalin, Frize laid himself open to suspicions of anti-Soviet agitation. His lack of knowledge of the Ukrainian and Russian languages and teaching in Polish was considered as sabotage of Soviet power efforts aimed at restoration of education at higher schools. Only testimonies of the Department staff in July 1945 and vigorous activity of his wife Anna Y. Krypiakevych convinced the Soviet punitive system of Stanislav Frize's innocence. (shrink)

Стаття продовжує серію публікацій про вчених Львівської політехніки, репресованих радянською владою за надуманими звинуваченнями в 1944-1945 роках. Розглянуто перебіг слідчої справи № 1271 Бужинського Володимира Мар'яновича, доктора технічних наук, завідувача кафедри опору матеріалів та гідромеханіки Львівського політехнічного інституту. Поряд з аналізом документів слідчої справи наведені маловідомі й невідомі факти з життя професора, його ставлення до роботи у вищому навчальному закладі та мотиви, якими він керувався, працюючи у виші за німецької окупації. Показано, що скасування звинувачень щодо вченого пов'язано не стільки з (...) доведенням його невинуватості, скільки зі зміною політики радянської влади щодо поляків, яких вона примусила покидати Львів за програмою репатріації на підставі "Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах" 1944 року. (shrink)

Стаття присвячена незалежній Республіці Туркменистан, досвіду будівництва національної системи безпеки, чинного законодавства з питань військової політики, особливостям набуття постійного нейтралітету, готовності до подолання сучасних військових загроз, ролі представницького, законодавчого, виконавчих органів влади та Президента в державному забезпеченні захисту національних інтересів у пострадянський період історії.

Стаття присвячена новій незалежній державі Центральної Азії - Республіці Киргизія, формуванню й становленню її військово-політичної складової в пострадянський період. Акцентовано на наявних глобальних загрозах та внутрішній неготовності республіки до їх нейтралізації. Проаналізовано участь Киргизії в регіональних безпекових організаціях СНД (Співдружність Незалежних Держав), ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку), ШОС (Шанхайська організація співпраці), її співробітництво з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". Зроблено висновок про багатовекторну зовнішню політику Киргизії й продовження пошуку в забезпеченні власної безпеки та національних інтересів у регіональному (...) та глобальному масштабах. (shrink)

The conditions for development of a regional system of national security in Central Asia in the post-Soviet period are reviewed in a new geopolitical context. The emergence in the region of new political actors of the first echelon - the USA, the European Union and the People's Republic of China as well as the second echelon - Turkey, the Islamic republic of Iran, India and Pakistan is emphasized. The role of the above countries in ensuring political and economic security is (...) traced. The regional integration situation is analyzed. Available regional threats, some of them of global nature, are looked into, their characteristic features described for each New Independent State. Interstate conflicts and their resolution potentiality in the current situation are investigated. The unity of the region in combatting international terrorism and extremism is pointed out. Regional threats which endanger the West are identified. Special attention is given to politicization of Islam, radical fundamentalism and their belligerent manifestations which took place in Central Asia. The membership of Central Asian countries in such security-focused interstate organizations as the Collective Security Treaty Organization and the Shanghai Cooperation Organization as well as relations with the UN and the NATO are laid stress on. A great military and technical dependence of the armed forces of Central Asian countries on the Russian factor is pointed out. Some facts of the geopolitical confrontation between Russia, the EU, the USA and China are referred to. Conclusions are drawn as to incapability of countries of the Central Asian region to stand up to current geopolitical challenges on their own and the lack of a regional security system. The necessity of multi-vector foreign policy as a form of guarantee against external aggression is brought into focus. (shrink)

У статті розглянуто процес розподілу Чорноморського флоту СРСР у період 1991-1997 рр. між незалежною Україною та Російською Федерацією на тлі проблеми приєднання Криму та Севастополя до УРСР 1954 р. Акцентовано увагу на неврегулюванні цього питання на міждержавному рівні. Наголошено на незмінності імперської позиції Росії щодо перегляду питання повернення Криму та Севастополя як стратегічно важливих об'єктів її зовнішньої політики в Чорноморсько-Середземноморському регіоні. Підкреслено негативне ставлення сучасних російських політиків до партійно-урядових рішень СРСР та РФРСР 1954 р. про передачу Кримської області до складу (...) Української РСР. Наведено спільні російсько-українські законодавчі акти, у яких російська сторона гарантувала й зобов'язувалась поважати територіальну цілісність і недоторканість незалежної України. (shrink)

Based on a multivariate analysis of the involvement of post-Soviet republics in UN and NATO peacekeeping operations, the author explores the integration of New Independent States into UN and NATO international organizations. Chronology of some peace-support and peace-enforcement operations is given. Of special focus is participation of special units of armed forces in such operations. Logical sequence of intrastate agreement on engagement of the military of independent Ukraine in international operations under the mandate of the United Nations Security Council is (...) traced. A respective decision-making process of the Lithuanian Parliament is examined for comparison purposes. Specific laws of Ukraine, which regulate such decisions, are indicated. The author offers concrete examples and describes the role of the North Atlantic Treaty Organization in implementation of the UN peace-support mission. The paper cites Russian legislation governing cooperation with the UN and NATO in peacekeeping operations. By the example of formation of interstate military units between Ukraine, Poland and Lithuania ('Ukrpolitbat'), the Baltic Republics (the 'Baltic Battalion') and Central Asian Republics ('Kazbat'), the author shows the initiative of post-Communism republics in preservation of peace and stability in the world. Specific examples of involvement of the armed units of such post-Soviet republics as Ukraine, Lithuania, Latvia, Estonia, Georgia, Kazakhstan, Uzbekistan and Kirgizia in UN international operations are given. The paper describes the operations in Kosovo (1999), the Mediterranean Sea (2001), Turkey (2003), Iraq (2004), Bosnia and Herzegovina (1996-2004) as well as Sudan (2005). Attention is drawn to reorientation of the NATO from the collective defence strategy to that of common security and execution of mostly international operations with domination of police functions, technical assistance in the postwar period and coping with technogenic catastrophes. (shrink)

The peculiarities of the “domestic” and political worlds’ interactions as well as their impact on the freedom of human choice are considered in the article. The purpose of the article is to analyze political and existential being which can be transformed in the light of collecting or distracting way. The phenomenon of national security is analyzed in theoretical as well as in practical dimension. The first part of the study of separatism is connected with the modern social world’s tendency of (...) social transgression which involves blurring the rules and limits expansion. The frontier concept as the transgressive space, which can be embodied in the form of possibility of political interaction or as a place of a political conflict, is offered. Frontier understanding in the light of a cultural dialogue permits to consider it as a perspective dynamic system in the social projects of common being construction. The second part of the article reveals three main directions of transgression: philosophical and reflexive, ethical and normative, common practices. An idea of correlation between freedom of choice, manifestation of will with the human ability of critical thinking, reflection is offered and proved. Tolerance is defined to be the strategical practice in the process of launching a dialogue program of conflicting political communication. (shrink)