Abstract

У статті аналізується діяльність відділу наукового атеїзму Інституту філософії у сфері розробки та впровадження радянської обрядовості. Показано, що проблематикою нової обрядовості наукові атеїсти займалися як у відповідь на замовлення державних та партійних організацій, так і в контексті розробки «позитивних аспектів атеїзму». З’ясовано, що обґрунтування соціалістичної обрядовості цікавило науковців Інституту філософії більше, аніж дослідження релігійного культу. Аналізуючи документи планової теми, присвяченої новій обрядовості, що виконувалася у 1978–1980 рр., автор статті підсумовує, що вона мала тільки прикладні результати і не залишила по собі яких-небудь нових теоретичних положень; загалом тематика радянської обрядовості виводила наукових атеїстів за межі релігієзнавчої проблематики.