The present text attempts to sketch the premises of a discussion concerning the institutional crisis of philosophy in the Romanian educational system. Quantitative analyses are commented; also discussed are elements regarding the curricular integration of philosophy, aspects concerning the initial formation in philosophy and possibilities of insertion on the labor market. The article discusses some elements of the status of philosophy in high school, as well as the necessity of offering philosophy as a mandatory discipline in the curriculum, the necessity (...) of taking several active measures to regain philosophy’s specific place as formative discipline in the Romanian educational system. A distinct aspect concerns the discussion of the status of philosophy in relation to religion and ideology in the Romanian society. (shrink)

В статті досліджуються особливості продуктивного мислення як найважливішої характеристики людини. Мислення не тільки осягає оточуючу реальність, але й творить новий світ і нове соціокультурне середовище. _Головна мета статті_ полягає у аналізі основних параметрів формування мислення. Дослідженні мислення як способу творчого освоєння природної і соціальної реальності у навчально-освітньому процесі із врахуванням сучасних філософських методик і педагогічних практик. _Методологічну основу_ філософсько-освітнього дослідження складають загальнонаукові принципи пізнання соціокультурних явищ, які підпорядковані історико-філософському, системно-структурному, конститутивному і контамінаційному методам пізнання. _В основі дослідження представлено такі завдання_: (...) проаналізувати основні параметри формування мислення в навчальному процесі, виявити значення творчої складової в процесі освоєння природної і соціальної реальності. Результати дослідження. На основі запропонованих методів визначено, що шлях до розкриття сутності світу здійснюється через спосіб мислення. Показано, що процес формування мислення найбільш продуктивно здійснюється засобами освіти і педагогічних практик. Роль освіти в соціальному і культурному житті полягає у передачі знання, на основі якого формується мислення як енергія впливу на зміну середовища і людини. Мислення – це навичка, яка надає можливість одержувати знання. Важливою функцією творчого мислення є здатність розв’язувати проблеми, в результаті чого з’являються можливості до цілеспрямованої діяльності. _Висновок._ Сучасний світ ставить перед особистістю неординарні завдання, які не мають аналогів вирішення. Тому, в процесі навчання, необхідно показувати як думати, а не вчити алгоритмам діяльності. Ефективність навчально-освітнього процесу залежить від рівня творчого мислення педагога. Він повинен перетворювати кожне заняття в творче відкриття. Такий підхід в навчанні формує творчу, креативну особистість, здатну долати труднощі сучасного нестабільного світу. Мислити – означає створювати проблеми і ефективно їх вирішувати. (shrink)

En racontant de très belle manière la vie de Madame Luce, enseignante française et arabophone dans l’Algérie de la fin du xixe siècle, Rebecca Rogers enrichit les travaux, de plus en plus nombreux, sur les Européennes installées dans la colonie dans les premières décennies de la colonisation. Centré sur une femme ordinaire, qui a laissé peu de traces dans les archives publiques, ce travail est en réalité une étude plus large, consacrée à l’histoire sociale des changements de pratiques éducati...

Jonge mensen afschermen door hun een ruime dosis ‘ klassieken’ toe te dienen is niet voldoende om ervoor te zorgen dat ze een zelfstandig, kritisch oordeelsvermogen opbouwen, of om ze weerbaar te maken tegen krachten die aan dat vermogen afbreuk kunnen doen. Wat zijn de meest veelbelovende educatieve praktijken om dit vermogen te steunen? Het is hoogst onwaarschijnlijk dat hiertoe ooit een bevredigende ‘canon’ voor kennis en kunde zal worden opgesteld. Maar universiteiten kunnen in hun dagelijkse praktijk het oordeelsvermogen wel (...) stimuleren met ‘eenvoudige’ ingrepen als het verhogen van de dichtheid van de verticale en de horizontale communicatie, en het verruimen van de tijd waarbinnen deze communicatie zich kan ontplooien. Daarmee wordt de essentie van goed onderwijs gediend: het opdoen van ervaring en methodische oefening in de praktijk van reflectie. Simpel gezegd: alleen iemand die een educatie heeft genoten kan trachten een relevant en samenhangend antwoord te formuleren op de vragen waarmee de werkelijkheid hem confronteert, al zal zo’n antwoord lang niet altijd alle twijfel wegnemen. (shrink)