У межах даної статті науково-дослідницьку увагу сфокусовано на актуальній проблемі здоров’я, яка аналізується з урахуванням класичних і сучасних досліджень у галузі філософії, психоаналізу, суїцидології та соціальної роботи, що сприяє розкриттю сутності міждисциплінарного підходу до вивчення феномену здоров’я, спрямованого як на його теоретичне осмислення, так і на практичне впровадження отриманих результатів у соціальну реальність. Незважаючи на потужну науково-дослідницьку базу, феномен здоров’я наразі потребує філософської рефлексії з огляду на сучасні виклики, спричинені ситуацією війни, що позначається на здоров’ї як окремої людини (фізичний, психічний, (...) душевний та ін. стани), так і суспільства, яке через різноманітні кризи перебуває у хворобливому стані аномії, що впливає на рівень особистісного та суспільного благополуччя. З огляду на зазначене мета даного дослідження полягає у з’ясуванні взаємозв’язку феноменів здоров’я та благополуччя (особистісного й суспільного). Дане дослідження дозволило виокремити такі ключові точки перетину феноменів здоров’я та благополуччя: 1) задоволення базових (матеріальних) потреб здорової людини у здоровому суспільстві й, відповідно, їхнє незадоволення призводить до хворобливого стану як окремої людини, так і суспільства загалом; 2) забезпечення духовних потреб, що передбачає гармонійний розвиток людини та встановлення гармонійних відносин у системі «людина – суспільство»; їхнє ж незабезпечення призводить до розгортання хворобливого стану аномії у суспільстві, який деструктивно позначається на системі «людина – суспільство». Наслідком негативного розвитку подій в обох випадках може бути суїцидальна активність, як заперечення не життя загалом, а життя бездуховного, вплинути на яке людина самотужки нездатна. (shrink)