We propose and investigate a uniform modal logic framework for reasoning about topology and relative distance in metric and more general distance spaces, thus enabling the comparison and combination of logics from distinct research traditions such as Tarski’s for topological closure and interior, conditional logics, and logics of comparative similarity. This framework is obtained by decomposing the underlying modal-like operators into first-order quantifier patterns. We then show that quite a powerful and natural fragment of the resulting first-order logic can be (...) captured by one binary operator comparing distances between sets and one unary operator distinguishing between realised and limit distances . Due to its greater expressive power, this logic turns out to behave quite differently from both and conditional logics. We provide finite axiomatisations and ExpTime-completeness proofs for the logics of various classes of distance spaces, in particular metric spaces. But we also show that the logic of the real line is not recursively enumerable. This result is proved by an encoding of Diophantine equations. (shrink)

Personification, one of major types of metaphors often employed to express an attitude, is also an argumentative tool, especially in media texts on politically contested events. The present investigation aims at disclosing the attitudinal stance in personifying Ukraine, Russia, the Western countries and Lithuania in a corpus of texts collected from Lithuanian media in 2015–2018. The study relies on the three-step Critical Metaphor Analysis (CMA, Charteris-Black 2004), involving three levels: linguistic, cognitive and rhetorical. More specifically, they include (1) identifying personification (...) cases, (2) interpreting personification through cognitive metaphorical scenarios (Musolff 2016), and (3) explaining ideological implications encoded in the scenarios. The findings indicate that in the scenario of COMMUNICATION, Ukraine is mostly presented positively: active defender and in need of support, with occasional scepticism whether it is capable to change. The West, Lithuania including, is presented as a supporter, whereas Russia is viewed as a negatively evaluated antagonist. (shrink)

У статті аналізується вплив спорту на духовно-екзистенційну культуру молоді та на цій основі досліджується освітній аспект спорту. Адже спорт підтримує здатність до зміни, до духовної самореалізації суб’єктів. Особливо це стосується такого суб’єкта, як учнівська та студентська молодь. Її духовна культура в цілому являє собою систему, що саморозвивається. Спортивна діяльність ціннісно орієнтує особистість, будучи включеною в ширший життєвий контекст. Збереження духовного і фізичного здоров’я має своєю передумовою певний компроміс між обов’язковістю розв’язання освітніх завдань і необхідністю збереження та відтворення при цьому фізичного (...) й душевного здоров’я. А саме збереження здоров’я молоді багато в чому залежить від форм і методів навчального процесу, психологічного клімату в навчальному закладі і від організації спеціалізованої системи його (здоров’я) формування та відтворення. (shrink)

У статті висвітлюється етичне вчення митрополита Андрея Шептицького про природні чесноти, яке є важливою складовою його етичної системи. Природні чесноти митрополит розуміє як довершений вираз людської природи. Їх він нараховує чотири: розсудливість як чеснота розуму, мужність як чеснота емоційності, стриманість як чеснота чуттєвості та справедливість як чеснота волі. Вони є природними, оскільки мають бути властивими людині як істоті розумній. Але чесноти виникають у особистостей не автоматично чи за необхідністю, а з набуттям ними певних звичок вільно вчиняти моральним чином, згідно із (...) нормами, які розумом визнані за природні. Етика природних чеснот у Шептицького є творчим процесом самотворення особистості. Вона побудована на основі етичного вчення Томи Аквінського та цілком перебуває у межах раннього неотомізму. Шептицький дає їй не екзистенціальну, як у Ж. Марітена і Е. Жильсона інтерпретацію, а метафізичну. Таким чином, митрополит не переходить від ранньонеотомістського до екзистенціального типу етики чеснот томізму. Його вчення про чесноти як довершеності природних властивостей душі суттєво відрізняється від сучасного феноменологічного розуміння цих чеснот як цінностей (М. Шелер, Н. Гартман, Д. Гільдебранд). Андрей Шептицький максимально повно використав вчення Томи Аквінського про природні чесноти для обґрунтування загальноідеалістичного і християнського гуманізму. (shrink)

У статті висвітлюються погляди о. М. Конрада на націоналізм та пов’язані з ним поняття: національна ідентичність, нація, національна держава у контексті проблеми «націоналізм та католицизм», які він висловив у доповіді під назвою «Націоналізм та католицизм», написаній для виступу на Академічних вечорах Богословського Наукового Товариства. Проведене дослідження дало можливість, на основі аналізу основоположних понять націоналізму, з’ясувати бачення М. Конрадом альтернативного вчення до інтегрального націоналізму Д. Донцова – націоналізму католицького. Також ствердити, що мислителю вдалося розвинути власне ґрунтовне і виважене бачення проблеми, яке (...) можна окреслити як католицький націоналізм. У результаті вивчення його ідей було з’ясовано, що вони містяться на межі двох філософських напрямів – неотомізму та політичної філософії. Однією з причин ідеї розвитку націоналізму на християнських засадах була потреба протиставити її інтегральному націоналізму Д. Донцова, який перебував під впливом філософії Ф. Ніцше. Спільність розуміння поняття національної ідентичності, сутності націоналізму та його видів Конрадом і сучасними мислителями (В. Лісовий, О. Проценко, Е. Сміт) свідчить про далекоглядність та актуальність ідей отця у царині політичної філософії. Порівняння доповіді М. Конрада з працями польських мислителів Я. Воронецького та Ю. Бохенського дало можливість ствердити, що його ідея католицького націоналізму розвивалася у межах політико-філософського дискурсу з розвитку, поширення та впровадження націоналістичних ідей як у польському, так і в українському середовищі. М. Конрад, Я. Воронецький та Ю. Бохенський намагалися розглядати проблему націоналізму на засадах раннього неотомізму, зокрема вчення про природній закон, загальне добро, вчення про державу, застосовуючи його до проблем тогочасного суспільства. (shrink)

This article offers a descriptive and analytic view of the different stages leading to the constitution of a corpus that is representative of the issues of climate and energy justice. Overall, the corpus contains over five million words and gathers reports, newsletters and web-pages dealing with the most equitable ways of moving to a low-carbon future in the aim of limiting climate change. It can be divided into six sub-corpora, according to types of discourse communities, and methods of constitution. We (...) begin by presenting the small Do It Yourself (DIY) corpora which were used as a starting point. Three discourse communities were selected to observe possible variation in their treatment of the issue: Non-Governmental Organisations (NGOs), United-Nation institutions, and the Renewable Energy Sector (RES). The sources are selected according to author, date, keywords in title. Using the concordance Antconc and WMatrix software we test the reliability of the corpora for their thematic content, terminology and lexical unit classification. Our first results enable us to confirm variation between the discourse communities. The discrepancy in sizes and the time-consuming nature of the initial DIY corpus constitution lead us to use BootCat to extend them, using keywords from the corpora as seeds to retrieve and download webpages. We thus contrast a more traditional approach to corpus building to web-as-corpus data gathering methods. We compare the results found in the BootCat corpora to test if they are as specific as those in the DIY corpora. This enables us to draw conclusions on the possible uses and advantages of relatively small corpora for the study of specialised discourse. (shrink)