Abstract

Мета статті – показати системність філософських поглядів Мартіна Гайдеґґера на підставі дослідження основних методологічних передумов його філософування. Виділяються п’ять таких передумов: уявлення про людину як знак без значення, ідея модусного буття, використання термінів замість наукових понять, звернення та довіра мислителя до поетичних образів і вражаюча сутність мислення. У статті доводиться, що системність поглядів Гайдеггера дозволяє розглядати твори різних періодів його творчості як частини єдиного філософського проекту.