Abstract

Статтю присвячено аналізу режимів сигніфікації та їхніх соціокультурних контекстів. Досліджено роботи сучасного британського дослідника С. Леша. Історична динаміка режимів сиг­ніфікації демонструє єдність процесів вироблення та споживання з урахуванням специфіки вироблення та споживання об’єктів культури. Перенесення наголосу з теми навколо виробництва та відповідних їй способів розподілу праці, режиму накопичення та форми капіталу (К. Маркс, Е. Дюркгейм та М. Вебер) виявляє автономність виробництва, сприйняття та інституційного функціонування об’єктів культури. Доведено, що кожен з досліджуваних елементів режиму сигніфікації має відповідну форму організації візуальних практик.