Abstract

Досліджувана проблема є особливо актуальною, оскільки останнім часом у сферу державного управління все більше проникають ідеї менеджеріалізму, що сприяє інституційному оновленню і стає викликом державного управління в нових умовах. Мета статті – концептуалізація нового публічного менеджменту як підходу до організації діяльності владних інститутів. За допомогою методів філософського та загальнонаукового рівнів у їхній взаємодоповнюваності визначено сутнісні ознаки, цілі та завдання досліджуваного феномена, охарактеризовано соціокультурні, політичні та економічні передумови виникнення та проблеми імплементації. Визначено понятійну базу для подальших досліджень сутності та спрямованості процесу модернізації бюрократичної моделі державного управління, побудованої на принципах ієрархічної організації, централізації та стабільності. Менеджерський підхід, орієнтований на критерії ефективності та раціональності, змістив акцент на управління процесами в публічній сфері, а не її адміністрування в традиційному тлумаченні.