Abstract

Умови виробництва історичних текстів на сьогодні включені до предметності філософсько-історичного дослідження. Мета статті полягає у представленні синтезу ідей, пов’язаних з концептуалізацією наративного історіописання, що були сформульовані у XIX столітті в філософії історії. Дослідження виходить із розвиненого О.С. Лаппо- Данилевським принципу побудови історичного знання на основі номотетичної чи ідеографічної пізнавальних точок зору. Узагальнюємо, що у філософсько-історичних пошуках XIX століття визначилися головні напрями у стосунку до концептуалізації наративного історіописання: спочатку у Л. фон Ранке – на позитивістському ґрунті, пізніше – на основі неокантіанства – у В Віндельбанда, Г. Ріккерта, та поєднаного з філософією життя – у Г. Зіммеля, а також з феноменолого-герменевтичних позицій – у В. Дільтея.