Abstract

У статті розглядаються індивідуалістичні прояви героїв поетичних драм Лесі Українки. Основний акцент робиться на протистоянні між сильною особистістю та пасивним натов- пом. Автор проводить паралелі між індивідуалізмом Фридриха Ніцше та Лесі Українки. Показано, як українська поетка конструює власні засоби індивідуалізму, що попри все є близькими до ніцшеанських: антихристиянство, воля до могутності, прийняття долі, само- перевершення тощо. Основна відмінність між двома мислителями полягає в тому, що ви- разниками ідей Лесі Українки є сильні типажі жіноцтва.