Abstract

Перед авторами була поставлена мета дослідження сучасного стану, проблем та перспектив розвитку сучасного українського соціального підприємництва. В ході вивчення проблеми використовувались методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння та синтезу для оцінки рівня розвитку вітчизняного соціального підприємництва. Поінформованість населення і сприйняття влади створюють враження українського соціального бізнесу як аматорського, фрагментарного, розрізненого і дуже нестабільного виду діяльності. Тим часом соціальні підприємства процвітають. Цей процес йде за двома напрямками: через самоорганізацію економічної діяльності об’єднаних представників соціальних груп, що знаходяться в складній соціальній ситуації, і через ініціювання дозволеної економічної діяльності на базі недержавних громадських некомерційних організацій. Останній шлях є найбільш поширеним і поширеним. Саме некомерційні громадські організації надають найбільшу підтримку соціальному бізнесу, безкоштовно залучаючи їх у соціальні проекти, проводять навчання, інформування та консультування по всім питанням ведення бізнесу, створенням бізнес-інкубаторів, хакатонів, адмініструванням стартапів по мікрогрантах, тощо. Однак якщо соціальне підприємництво динамічно розвивається в плані досягнення високих соціальних показників, то в чисто економічній сфері розвиток поки йде повільно. Основною проблемою є відсутність доступу соціальних підприємств до фінансування і зниження податкового навантаження. Виходячи з цього, соціальний бізнес зараз намагається зміцнити свої партнерські відносини з традиційними підприємствами, щоб разом захистити себе від економічних криз. Ще одна нагальна потреба соціальних підприємців – посилення ролі держави у розвитку соціального підприємництва. Розвиток соціального бізнесу в Україні об’єктивно випереджало законодавчу базу і позицію державної політики в соціально-економічній сфері. Незважаючи на динамічний розвиток соціального бізнесу, держава не сприймає його на правовому рівні і на рівні вироблення політики, стратегії розвитку країни, не бачить його вкладу та високою соціально-економічної місії. Тому соціальний бізнес більш чутливий з економічної точки зору, ніж традиційний бізнес. Крім того, необхідно ввести систему державної підтримки соціального бізнесу, перш за все за рахунок зниження податкового навантаження. Це також позитивно позначиться на економічній стійкості і динаміці соціального підприємництва. Зрозуміло, що сьогодні необхідно внести зміни до чинного законодавства, щоб зберегти позитивну динаміку соціального бізнесу.