Стаття присвячена онтологічному аргументу Курта Ґьоделя, його місцю в історії філософії і сучасних дебатах стосовно валідності онтологічного доказу. По-перше, ми аргументуємо що Ґьоделів аргумент є необхідним кроком в історії розвитку онтологічного аргументу. По-друге, ми показуємо, що Ґьоделів аргумент засновується на незадовільних аксіологічних принципах, проте може бути переформульований в термінах задовільних аксіологічних принципів. Також ми розглядаємо дебати щодо валідності Ґьоделевого аргументу між сучасним нео-ґаунілістом Ґремом Опі та захисником онтологічного аргументу Майклом Ґетінґсом. Ми доходимо висновку, що онтологічний аргумент Ґьоделя не вразливий до (...) ґаунілізму Опі. Нарешті, враховуючи той факт, що пародія Опі є, імовірно, найбільш досконалим аргументом ґаунілістського ґатунку в історії філософії, ми висновуємо, що ґаунілістська лінія аргументації, навіть якщо є успішною проти аргументу Ансельма, не працює проти аргументу Ґьоделя. (shrink)