Karl Christian Friedrich Krause left an impressive oeuvre consisting of 256 books and articles, covering numerous branches of philosophy, the humanities, and science.[1] His Urbild der Menschheit, his Vorlesungen über das System der Philosophie and his Vorlesungen über die Grundwahrheiten der Wissenschaft are of particular pertinence for philosophers today. [1] See: E. M. Ureña and E. Fuchs, “Einführung in das Gesamtwerk”, in Karl Christian Friedrich Krause. Band 1: Entwurf des Systems der Philosophie, ed. T. Bach and O. Breidbach.

Важливою характеристикою самоорганізаційної еволюції складних систем, починаючи від неорганічних, продовжуючи до органічних і завершуючи соціальними, є зростання потенціалу свободи. Ця динаміка розвитку, що набирає прискорення, продовжується в еволюції соціальних систем. Найбільш помітною названа динаміка стає у біфуркаційних періодах соціальних трансформацій. Два таких трансформаційних переходів суспільства відбулися у доцивілізаційний час. Це Когнітивна революція та Неолітична (аграрна) революція (Ю. Н. Харарі). Два інші радикальні трансформації соціуму відбулися вже після виникнення цивілізацій, які можна назвати цивілізаційними трансформаціями. Це «осьовий час» та Індустріальна революція. Аграрна (...) революція та Індустріальна революція створили матеріально-технологічні умови суттєвого нарощування свободи людини у зовнішніх її проявах. Аграрна революція сприяла виробленню достатньої кількості харчу для зростаючого населення та створенню цивілізованих форм життя. Індустріальна революція створила матеріальні засоби для достатнього життєзабезпечення та розвитку людини, збільшення ресурсу вільного часу й створення умов для свободи творчості. Індустріальна революція стала можливою у передових країнах світу, які спромоглися забезпечити низку соціально-організаційних інновацій. Н. Фергюсон такими інноваціями вважає конкуренцію, науку, власність, медицину, споживання, працю. Решта світу швидше засвоює технологічні результати та переваги більш прогресивного способу життя, однак дещо повільніше оволодіває людськими якостями та відповідними інноваційними суспільними відносинами, необхідними для створення зазначених людиновимірних досягнень цивілізації. С. Пінкер засвідчує, що решта світу у найважливіших соціальних і економічних показниках наздоганяє високоцивілізовані країни у темпах значно вищих, ніж останні розвивалися у період від початку Індустріальної революції, створюючи умови для подальшої вільної самореалізації людини. Когнітивна революція та, особливо, «осьовий час» створили рефлексивний духовно-культурний інструментарій для розширення горизонтів свободи людини на внутрішньому її плані – у сфері свідомості. Наразі у світі на глобальному рівні відбувається цивілізаційна трансформація, що співвимірна із зазначеними вище. Ця трансформація відбувається як на зовнішньому плані – у сфері технологій, так і у внутрішньому – у сфері свідомості. Останнє полягає у формуванні інституціоналізованої рефлексії другого порядку – цілеспрямованим управлінням рефлексивними процесами, нарощуванням їх ієрархічної складності та підвищенням їх ефективності. (shrink)

Business Ethics, the Environment & Responsibility, Volume 31, Issue 1, Page 281-292, January 2022.