One of the main vocations of scientific communication is to find points of fruitful theoretical debate - those features of ideas, argumentation, established ideas that can become the source of new intellectual pursuits and conceptual assets. Acceptance of differences of positions, giving impulse to view too commonplace - that served as an impulse for raising the question of the normativity of philosophical discourse.

Oral history of philosophy: written format.

The second part of the interview with Dr.Sci.Proleiev, Doctor of Philosophy, devoted to the understanding of the phenomenon of "philosophy in the USSR" (first part: Proleyev, S., Zborovska, X., Mironenko, R., Kostenko, O., & Shulha, M. (2018). Philosophy as a School of Life at the Time of Totalitarianism. Part I. Thinking in the Space of Soviet Myths.

Interview with Yaroslava Stratii, dedicated to the history of studies of the Kyiv-Mohyla Academy’s manuscript inheritance (17-18th century) in Kiyv and Lviv from 1968. The interview was prepared by the activists of the Student Society of Oral History of Philosophy, organized at the Department of the History of Philosophy (Taras Shevchenko National University of Kyiv).

The work of Martin Heidegger, both in the twentieth and early twentieth centuries, remains the most debated in philosophical discourse, and looking at it through the lens of existential tradition opens up new frontiers for its understanding. This conversation, inspired by the interest in the anthropological issues of the two interlocutors, took place the day after the defense of the doctoral thesis of the historian of philosophy Andrew Dakhni in May 2019, which in itself became a momentous event for national (...) philosophical thought. (shrink)

The first part of the interview with Anatoly Akhutin, dedicated to the informal philosophical movement that began in the USSR during the Khrushchev Thaw, the trends of this movement in the 1970s, the phenomenon of soviet «doublethink» and the origins of Eurasianism’s modern versions.

У сучасному стані «гібридної війни» дуже важливо деконструювати загарбницьку ідеологію, що просувається російськими ЗМІ, через аналіз витоків доктрини «русский мир», звернення до формування ідеологічного концепту «Москва – Третій Рим», на основі якого формувалась месіанська ідея богообраності російського народу. На думку авторки, міф про божественне походження російського самодержця та месіанську роль російського народу є свідомим ідеологічним конструктом, який будувався на основі гібридного співіснування політичного та релігійного в державницькій системі. У статті аналізується, в який спосіб московські ідеологи маніпулювали текстами власних святих та (...) вчених, обертали релігійні ідеї на службу царизму, йшли всупереч догматиці православ’я. Проілюстровано, як поняття «месіанство» стало еластичним світським конструктом, а «Месія» був замінений на образ «самодержця». На основі виявлених відмінностей у трактуванні месіанства в його первісному варіанті, у християнстві та у російському форматі, авторка доходить висновку про онтологічну несумісність російського месіанства та канонічного православ’я. (shrink)

У статті здійснено аналіз двох базових ідеологем доктрини «руский мір»: міфу про три братні народи та міфу про тисячолітню історію Росії-Русі та неперервну генеалогію «від Володимира до Володимира». Постулюється, що ідеологія «руского міра» не відповідає за визначенням критеріям чіткості, ясності, однозначності; значення її ключових понять є максимально варіабельними, залежать від контексту, використовують з підміною сенсу у загальнозначущих формулюваннях, де не передбачається уточнення нестандартного вживання терміну; відбувається підміна ідентичностей, через що можлива маніпуляція історичними фактами та пам’яттю народу; такі неформальні логічні хиби, (...) як звернення до сили, звернення до страху, несправжній шотландець, оптова угода та отруєння джерела використовуються повсякчас російськими ідеологами в своїх аргументативних практиках. Окремо акцентується увага на зверненості російських міфологем до минулого, до спільної історії, пам'яті, на побутуванні апеляції до традицій та обрядів, що становлять той базис російської «православної» ідеології, який дає змогу говорити про тисячолітню історію цього політичного утворення. При цьому, зміна державних режимів, ідеологій, цілей та геополітичного статусу ніяк не впливають на цілісність і неперевність цієї тисячолітньої історії. Авторка акцентує увагу на тому, що масив ідеологічних міфів Росії не можна назвати виваженою системою політичних догм, це радше ризоматична система маніпуляцій, плинність якої забезпечує їй можливість ухилятись від контраргументів та виявлення історичних підмін. (shrink)

The article is devoted to the analysis of some trends in modern world antiquity and the re-actualization of issues that have methodological and ethical significance for researchers in this field. The essay is aimed not so much at building a broad argument for the "defense" of early ancient philosophers but at (re) actualizing those questions that should be answered by a historian of philosophy, translator, antiquarian, or more broadly - a researcher related to this field.. The author questions the place (...) of the legacy of early ancient philosophers in the history of philosophy, as well as the ethics of "ranking" of more or less important philosophical doctrines. If we turn to the question of assessing (less) the value of the philosopher on the historical background, it remains open. It needs to be discussed soon because, without its clarification, there are no plans for translations and selection of authors for translation and research work in general. Areas will be unsystematic. Simultaneously, the birth of ancient philosophical thought ab initio is interesting precisely in its diversity, in the assortment of currents and approaches, in the pluralism of expressed ideas, because that is why almost every modern philosophical thesis can be justified with the help of an ancient heritage. After all, it is on such principles that specific steps can be outlined for building antiquity as a branch of Ukrainian science. That is why the author emphasizes the need for professional discussion of a range of issues that are basic for historical and philosophical science, which could clarify both the ethical dimension of the researcher and/or translator and the methodological direction of these studies, as well as affect the methodology of the thesaurus—key philosophical terms in Ukrainian. Addressing the origins of European philosophical thought is an urgent need of the Ukrainian community of philosophers because, without this field of research, the academic field cannot be complete. (shrink)

“Philosophical Thought” Survey The Case of Martin Heidegger: Reception of the Elusive (A. Akhutin, Ye. Bystritskyi, M. Boy- chenko, O. Voroniuk, A. Dakhniy, A. Yermolenko, I. Ivashchenko, I. Karivets, R. Kobets, O. Komarov).