A free ultrafilter $\mathcal{U}$ on $\omega$ is called a $T$-point if, for every countable group $G$ of permutations of $\omega$, there exists $U\in\mathcal{U}$ such that, for each $g\in G$, the set $\{x\in U:gx\ne x, gx\in U\}$ is finite. We show that each $P$-point and each $Q$-point in $\omega^*$ is a $T$-point, and, under CH, construct a $T$-point, which is neither a $P$-point, nor a $Q$-point. A question whether $T$-points exist in ZFC is open.

New trends in the economic systems management in the context of modern global challenges: collective monograph / scientific edited by M. Bezpartochnyi, in 2 Vol. // VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. – Sofia: VUZF Publishing House “St. Grigorii Bogoslov”, 2020. – Vol. 1. – 309 p.

Business and Society Review, Volume 126, Issue 4, Page 407-431, Winter 2021.

Стаття присвячена філософському осмисленню автономної людини. Філософія людини – один із найбільш актуальних напрямків сучасної філософії. Нашою метою є дослідити лінії артикуляції автономної людини в західноєвропейській філософії. Звертається увага на те, що дослідження філософської антропології дозволяє вирізнити дві стратегії артикуляції автономної людини: радикальну скінченність і план іманенції. Перша стратегія зумовлена новим співвідношенням скінченного і нескінченного. Запроваджена І. Кантом формоутворювальна скінченність займає місце нескінченності, що дозволяє розуміти людину як обмежувача сил скінченного. Друга стратегія пов’язана з відкриттям радикальної іманентності, яка дає змогу (...) мислити людину поза трансцендентними подвоєннями. Радикальну іманентність не варто зводити лише до секуляризації, тому що вона репрезентує принципову настанову, яка визначила конфігурацію диспозитивів знання і влади. Означені диспозитиви, з одного боку, сформували автономне розуміння людського, а з іншого – створили умови кризи цієї автономності. Одним із наслідків цих процесів є виникнення філософії культури, яка маркує сферу автономно осмисленого людського. (shrink)

У статті розглянуто проблему людської гідності за доби Просвітництва (на прикладі філософії І. Канта) у контексті сучасного філософського дискурсу проблеми. Зазначено, що подальший розвиток суспільства формує запит на правову соціально-орієнтовану державу, де надаються та забезпечуються широкі права та свободи для усіх громадян (незалежно від національності, віросповідання, культури, матеріального стану), що зрештою стає важливою засадою осмислення та буття людської гідності. Йдеться про право громадянина висловлювати свою думку та громадянську позицію, а завдання влади забезпечувати широкий спектр прав та свобод, які визначаються І. (...) Кантом як моральні (природні). Ось чому звернення сучасних філософів та дослідників до філософії І. Канта, його тлумачення природи людини, її прав та свобод, що зумовлене певною схожістю доби Просвітництва та сучасного етапу розвитку суспільства. Означена подібність втілилася у низці факторів, що створюють нову картину світу, а саме: кардинальні зміни політичного, соціального та економічного устрою; традиційного людського буття та життєвого світу; швидкість та глобалізм сучасних трансформацій не тільки у виробничих сферах, а й у соціально-побутових, морально-етичних та суспільно-політичних відносинах. Наголошено, що названі процеси втілюються у моральному (природному) та адміністративному праві і суттєво впливають на свободи та рівність усіх членів суспільства; самостійність дій кожного члена спільноти як громадянина; відсутність патерналізму на рівні взаємин громадянин-суспільство-влада. Таким чином, представлена І. Кантом етично-правова концепція людської гідності знаходить розуміння та застосування в концептах аргументативної та екологічної етики, етики відповідальності у прагненні до створення таких владних структур, за яких суспільний консенсус досягається через аргументований діалог усіх членів суспільства та колективну відповідальність за дії. Таким чином цілісна реконструкція роздумів І. Канта про людину, її гідність та свободу, засвідчує органічну приналежність української філософії до європейського інтелектуального та філософського контексту розуміння загальнолюдських морально-етичних норм, прав і свобод. (shrink)

The majority of world religions have developed in the course of overcoming tribal and clan identity. The idea of "One God" carries the implication, overtly or not, of uniting mankind on basis of religious belief. The rise of world religions was associated with rise of huge empires and states where various ethnic groups coexisted, not only on the basis of force alone, but also on basis of common religious belief and value systems imposed by religious ideology. Governing polyethnic territories, developments (...) in economy and trade and consistent humanization of human spirit resulted in the development of common human values.Mankind started perceiving itself as a single species sharing a common world history. The concept of 'mankind' came to unite people irrespective of their race, religion and nationality. Objective of our study was cross-confessional investigation of value systems in religions spread in Russia and establishing to what extent they are spiritually acceptable to Russians. We used the semantic space technique for the analysis of religious mentalities. (shrink)

У статті, насамперед у контексті методологічного повороту від філософії свідомості до філософії комунікації, досліджено вплив техногенної, інформаційної складової сучасного етапу розвитку суспільства на всі його сфери, що супроводжується змінами в ставленні до людини з її економічними та морально-етичними потребами. При цьому виокремлено основні сучасні фактори, які істотно впливають на зміни в осмисленні проблеми людської гідності: «інформаційна революція», генетичні дослідження, соціально-економічні та екологічні проблеми. У статті з’ясовано, що класики сучасної комунікативної філософії К.-О. Апель, Ю.Габермас, Г.Йонас наголошують на трансформації дискурсивної етики в (...) річище етики соціальної та екологічної, плідності подальшого осмислення проблем свободи та відповідальності, людської гідності. А це своєю чергою сприяє усвідомленню суспільством необхідності персональної і колективної відповідальності (етики відповідальності), що можливо лише за умов повноцінної участі в означених процесах усіх громадян, розвитку справедливої, правової держави. У статті доведено істотний взаємозв’язок питання справедливості та проблеми людської гідності в процесі розподілу матеріальних та духовних ресурсів, можливості створення передумов для подолання сучасних викликів та нагальних екологічних, економічних та морально-етичних проблем. Послідовне реконструювання соціально-філософської складової сучасної комунікативної філософії свідчить про плідність запропонованого нею методологічного принципу осмислення концепту людської гідності, людського буття загалом за сучасних умов розвитку суспільства. (shrink)

Предмет дослідження статті – основні поняття філософської та політичної антропології Б. Паскаля, який, разом зі своїм знаменитими сучасниками Ф. Беконом та Р. Декартом, стояв у витоків формування сучасної філософії людини. Запропонований нами аналіз роздумів Паскаля про суверенність та гідність людини надає можливість глибше зрозуміти сутність історичної трансформації проблеми людської гідності та розмаїття її історико-філософських дискурсів. З’ясовано, що окреслені в статті глибинно-трагічні мотиви в осмисленні Паскалем людського буття, «величі» та «нікчемності» людини привертали увагу не лише С. К’єркегора, А. Камю, Ж.-П. Сартра, (...) але й новітніх представників філософсько-антропологічної думки. Всебічно розгорнуто тезу про те, що саме людина була осердям його роздумів Паскаля. А її самосвідомість, самопізнання, якщо не допоможе людині віднайти істину, то напевне допоможе прожити гідне життя. Це також – чи не єдиний шлях до подолання людиною своїх істотних недоліків та до вдосконалення власної недосконалої природи. Філософській антропології Паскаля притаманне як розчарування в людині, так і щире захоплення нею і її розумом. (shrink)

Let G be a group, and let X be an infinite transitive G-space. A free ultrafilter U on X is called G-selective if, for any G-invariant partition P of X, either one cell of P is a member of U, or there is a member of U which meets each cell of P in at most one point. We show that in ZFC with no additional set-theoretical assumptions there exists a G-selective ultrafilter on X. We describe all G-spaces X such (...) that each free ultrafilter on X is G-selective, and we prove that a free ultrafilter U on ω is selective if and only if U is G-selective with respect to the action of any countable group G of permutations of ω. A free ultrafilter U on X is called G-Ramsey if, for any G-invariant coloring χ:[X]2→{0,1}, there is U∈U such that [U]2 is χ-monochromatic. We show that each G-Ramsey ultrafilter on X is G-selective. Additional theorems give a lot of examples of ultrafilters on Z that are Z-selective but not Z-Ramsey. (shrink)

The article explores the discrepancy of the form and the content as a philosophical, moral and axiological problem in the works of Hryhorii Skovoroda. Using the phenomenological reading and structural analysis, the author investigates the interaction between the form and the content in treatises, soliloquies, poems, and letters of Skovoroda. The intellectual and aesthetic background of the Baroque epoch to a large extent explains why this motive of discrepancy occupies a prominent place among the writings of the Ukrainian philosopher. The (...) article analyzes the main plots, in which the discrepancy is revealed: vocation against non-congenial work; a real friend and a flunkey; the truth and a false thing; and the heavenly and an earthly city. After considering all these aspects and other crucial issues, it is concluded what makes the problem of discrepancy an invariant motive in the works of Hryhorii Skovoroda. (shrink)

Ocherk 1. Voprosy ontologii -- Ocherk 2. Voprosy ėtiki i ėstetiki -- Ocherk 3. Voprosy gnoseologii i aksiologii.

Because the techno-economic paradigm of contemporary conceptualizations of innovation is often taken for granted in the literature, this chapter opens up this self-evident notion. First, the chapter consults the work of Joseph Schumpeter, who can be seen as the founding father of the current conceptualization of innovation as technological and commercial. Second, we open up the concept by reflecting on two aspects of Schumpeter’s conceptualization of innovation, namely its destructive and its constructive aspect, based on findings in the history of (...) innovation. Finally, we synthesize our findings and propose an ontic-ontological conceptualization of innovation as ontogenetic process and outcome with six dimensions—newness, political dimension, economic dimension, temporal dimension, human dimension and risk—that moves beyond its technological and commercial orientation. (shrink)

Research on brain or cognitive/affective processes, culture, social interaction, and structural analysis are overlapping but often independent ways humans have attempted to understand the origins of their evolution, historical, and contemporary development. Each level seeks to employ its own theoretical concepts and methods for depicting human nature and categorizing objects and events in the world, and often relies on different sources of evidence to support theoretical claims. Each level makes reference to different temporal bandwidths (milliseconds, seconds, minutes, hours, days, months, (...) years, decades, and centuries) and focuses on different spatio-temporal activities and controlled and non-controlled stimulus conditions. Biological mechanisms and environmental pressures for survival simultaneously created a gradual intersection and enhancement of cognitive/affective skills, cultural practices, and changes in collaborative social interaction and communicative skills. The evolution of a given level of analysis is assumed to have been incremental and overlapping. These innovative and independent ways humans have learned to characterize their brain or cognitive/affective and social/economic/political life often depend on unexamined, representational re-descriptions or cognitive/affective and socio-cultural devices and forms of communication that facilitate the depiction of practices and beliefs we attribute to respondents or subjects and research colleagues. (shrink)

The Precautionary Principle is a guide to coping with scientific uncertainties in the assessment and management of risks. In recent years, it has moved to the forefront of debates in policy and applied ethics, becoming a key normative tool in policy discussions in such diverse areas as medical and scientific research, health and safety regulation, environmental regulation, product development, international trade, and even judicial review. The principle has attracted critics who claim that it is fundamentally incoherent, too vague to guide (...) policy, and makes demands that are logically and scientifically impossible. In this paper we will answer these criticisms by formulating guidelines for its application that ensure its coherence as a useful normative guide in applied and policy ethics debates. We will also provide analyses of cases that demonstrate how our version of the principle functions in practice. (shrink)

В книге очерки Владимира Брагинского в жанре ироничного эссе о любви.