The article deals with the metaphysics of cognitive processes in media reality formation. Metaphysics reveals being and nothingness. Processes and discourse practices are regarded as cognitive processes. There is a distinction between media reality, hyper reality and virtual reality. The relationship between reality and information processes is being explored. The metaphysics of media-reality influences the existence of man and society, touches upon the value foundations of being and introduces the way to transform them. The metaphysical dimension of cognitive processes opens (...) up new forms of media reality impact on society. It is considered to be an integrative form uniting the representatives of different groups in achieving a specific goal. (shrink)

У статті на основі аналізу ролі загальнологічних методів та аналізу принципів причинності, інваріантності, збереження, симетрії та спостережуваності розкривається методологічний зміст об’єктивності. З’ясування філософського, зокрема онтологічного, змісту цих принципів стає основою їх регуляторної ролі в науковому пізнанні. Обґрунтовано релевантність принципу об’єктивності типу наукової раціональності. Показано релевантність принципу об’єктивності сучасному стану методологічної свідомості певної науки. Досліджено еволюційний вимір релевантності об’єктивності знання науковій раціональності. Показано значення суб’єктного виміру у функціонуванні методологічних трендів у сучасній науці. Суб’єктний вимір розкрито як когнітивний вимір виробництва знання. З’ясовано (...) його значення для становлення науки як когнітивної системи. (shrink)

У статті з позицій холістичого підходу на основі сучасних досягнень когнітивної науки висвітлюється когнітивна активність особистості. Показано обмеженість редукції когнітивної активності особистості до функціональних аспектів обробки інформації. Проаналізовано інформаційний і гетерофеноменологічний підходи до когнітивної активності особистості. Розглядається також когнітивна активність особистості в локусі пам’яті. Це дає можливість перейти від розгляду когнітивної активності як об’єкта моделювання, теоретичного та методологічного реконструювання до розробки її як основи відтворення цілісності й тотожності особистості самій собі в часовому вимірі.

У статті розглядається застосування репрезентацій у методологічній реконструкції еволюції систем знання. Доведено, зокрема, що перехід від лінгвістичного до когнітивного повороту в науці зумовлений запровадженням ментальної репрезентації. Проаналізовано різні напрями в її доcлідженні. З’ясовано, що вона постає як складова психічної реальності та її моделювання в науці. Перехід до методологічної реконструкції в еволюції систем знання вимагає розгляду репрезентації. Досліджено можливість застосування менталістських і феноменологічних розробок репрезентації у формах об’єктивного наукового знання. Показано, що в системах об’єктивного знання потрібно розглядати репрезентацію у вигляді ідеалізованої (...) предметності знання. Вона являє собою результат когнітивної активності людини у вигляді способу постання об’єкта в знанні. Запровадження ідеалізованої предметності дає змогу ввести в розгляд новий вид детермінації. Досі приділяли увагу детермінації об’єкта у знанні та її філософсько-категоріальним засадам. Ідеалізована предметність виявляє внутрішній вимір знання. Це дає можливість глибше розкрити відмінність знання від об’єкта й від ментальних станів суб’єкта. Досліджено еволюцію систем способу подання, представлення об’єкта в знанні на різних етапах розвитку наукової теорії. (shrink)

У статті розглядається введення когнітивного аспекту в дослідження комунікації. Обґрунтовано необхідність введення поняття «когнітивна комунікація». Показано, що когнітивна комунікація поєднує інформаційну та когнітивну взаємодії. Розробка когнітивної комунікації спирається на сучасні когнітивні дослідження. Когнітивні дослідження виявляють значення сполученості структурних та лінгвістичних змін у процесі комунікації. Розкривається значення структурованості в когнітивній комунікації, яка виявляє її процесуальність. На відміну від передачі повідомлень, що розкриває комунікацію як інформаційну взаємодію, когнітивна комунікація виявляє значення когнітивної взаємодії учасників у процесі здійснення комунікації. Виявляється незворотність когнітивної комунікації. Важливим (...) стає задіяння когнітивної складової учасників процесу, яке набуває форми гри. Різний ступінь задіяності когнітивних здатностей у процесі комунікації визначає її ефективність та успішність. Обґрунтовано необхідність нового розуміння когнітивної комунікації в науці. Введено в розгляд комунікацію через репрезентацію. Комунікація через репрезентацію об’єднує пізнавальну, когнітивну та інформаційну взаємодії. Комунікація через репрезентацію виявляє знаннєві, когнітивні передумови творення нового способу представлення об’єкта у знанні. Вона виявляє інтегральну сполученість пізнавальних дій учасників комунікації у сфері знання. Розкриваються особливості комунікації через репрезентацію в класичній та сучасній науці. (shrink)