У статті аналізуються спонуки, умови, мета, суб’єкти та рівні порозуміння міжконфесійного діалогу в сучасній Україні. Міжконфесійний діалог не може бути самоціллю. Різні конфесії досягають порозуміння лише в процесі такого діалогу, який здійснюється взаємоповажними суб’єктами, які мають спільну мету, перебувають в одному культурно-історичному контексті, визначену проблему, для вирішення якої використовують адекватні діалогові майданчики, методи та знаряддя.

Монографія А.Колодного "Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників" - оцінки її рецензентів М.Ткачук, П.Мовчана, А.Єрмоленка та П.Яроцького.

Важливою подією православного світу останнього року став Собор, що відбувся 19–28 червня на о. Кріт. Екстраординарність цього Собору полягає в тому, що він був скликаний за 1229 років після останнього Вселенського Собору в 787 році ще не розколотої на православ'я і католицизм єдиної християнської Церкви. Католицька церква після цього самостійно провела 22 свої Собори, останній з яких - ІІ Ватиканський Собор відбувся в 1962–1965 роках. У православ'ї панувала позасоборна тиша, оскільки його ієрархи вважали, що для «повноти і зрілості» християнської Церкви (...) достатньо канонічних напрацювань семи Вселенських Соборів, які відбулися упродовж 325–787 років. (shrink)

Характеризуються нетрадиційні риси понтифікату нинішнього папи: інноваційність пастирської діяльності, простота способу життя, реформаторська харизма, реакція суспільства та мас-медіа на цей «ефект Франциска».

Традиційна сакральна функціональність релігії в сучачну глобалізовану і секулярну епоху зазнає все більшої трансформації, що засвідчує дослідження в статті П. Яроцького наступних проблем: гідність людини як найвища цінність – антропоцентрчний і теїстичний вимір; розвиток секулярної Європи: католицький і православний погляд; концепція сталого розвитку світу, «екологічна духовність» замість теології індивідуального спасіння.

За дорученням Національної академії наук України відділ історії релігії і практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України розглянув надісланий Релігійним центром Свідків Єгови в Україні лист з проханням зробити аналіз релігійної літератури Свідків Єгови в Україні, яка безкоштовно надсилається цьому релігійному центру із-за кордону, зокрема з Німеччини, і надати експертний висновок: чи за своїм змістом і застосуванням ця література є богослужбовою.

Керівництвом Російської Федерації проводяться помітні організаційні заходи та вкладаються значні фінансові ресурси на підтримку Російської Православної Церкви, перетворення останньої в цементуючий ідеологічний компонент Московської державної влади, її різноманітної агресивної політики. Так, з 2012 року розпочалась державна підтримка запланованого на 2016-й рік святкування «1000-летия русского присутствия на Афоне». З цього приводу діє спеціальне розпорядження Президента РФ В.Путіна від 16 жовтня 2012 року за №468-рп «Про створення робочої групи…». МЗС України звернулося спеціальним дистом до Відділення релігієзнавства ІФ НАНУ з проханням прокоментувати чергове (...) прагнення Російської Федерації з виткрадення української історії, приписування собі того,до чого москалі аж ніякого прямого відношення не мають. (shrink)

Стаття присвячена аналізу основних положень антропологічних поглядів Франциска. Показано, що в його антропології здійснюється спроба поєднання теологічної трансцендентності та антропологічної іманентності в контексті створення теологічних підстав для вирішення глибинних проблем секуляризованого суспільства.

В рецензії оглядається монографія українського історика М.Отроша «Церковно-політична історія Римських пап», аналізується основні ідеї і методологічні засади дослідження.

Незважаючи на карантин, 2020 рік став плідним для багатьох наукових колективів. Так, Національний заповідник «Давній Галич» вже вкотре провів традиційну Всеукраїнську наукову конференцію, присвячену авраамічним релігіям. Результатом останнього наукового форуму 29-30 жовтня 2020 р. стала збірка матеріалів «Авраамічні релігії в процесі стабілізації міжконфесійних і міжнаціональних відносин». Водночас в цьому виданні опубліковані матеріали міжнародної наукової конференції «Україна-Ватикан: контекст міжконфесійних ідентичностей і релігійних трансформацій у світі й Україні. Моноконфесійний випуск цих матеріалів поданий у такій узагальненій співпраці: Міністерство культури та інформаційної політики, Національна (...) академія наук України, Міністерство освіти і науки України, кафедра філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника. (shrink)