На основі спадщини українських філософів 1860-1930-х років уперше розкрито специфіку функціонування філософорелігійних ідей у взаємодії з методологією їх увиразнення. У статті автор розглядає ідею Бога крізь систему Його наймень, а також стосовно структури людини та світобудови, використовуючи етимолого-семантичний, структурний і функціональний підходи. Автор доходить висновку, що методологія дослідження ідеї Бога є поліваріантною.

На підставі аналізу праць українських мислителів 40-х рр. ХІХ ст. - 50-х рр. ХХ ст. осмислено ідею Бога щодо системи наймень і щодо структури людини та світобудови. Зазначено, що з історико-філософського погляду використання етимологічно-семантичного та еволюційного методів дозволяє стверджувати: ідея Бога містить у собі гебрайські та давньогрецькі значення і в процесі свого становлення зазнала метаморфоз із проявами філософорелігійного синтезу.

This paper explains through conceptualization of the texts how methodological factors ensure realization of the well-considered ideas through the continuous synchronization with the interdisciplinary space, religious communications. It reveals the concomitant involvement of the "few processes simultaneity" including the complex of temporithmics. The proposed subject has not actually been studied from the heuristic standpoint. And, in the meantime, without conceptualization of how, to what extent and under what emerged situations methodological factors interconnect episodically, in segments or totally it is difficult (...) to explain the very essence of the philosophical-religious ideas. Speaking about the methods and the ideas two types of temporithmics remain unstudied till present time. However, there are reasons to assume that under the emerged circumstances the complex of temporithmics manifested in the form of harmony or symphony takes root naturally. At the same time the well-considered interconnections create possibilities for the "few processes simultaneity"1 that ensures consistency of the differently measured processes. And this becomes one of the prerequisites for functioning of the analyzed ideas. Little-studied remain to be the intrastructural characteristics of each idea; in the meantime wih periodical situationalness they correlate with the said complex of temporithmics. Unexplored is also the issue how the consistent ambiguities are connected with the autonomous status of each of the philosohical-religious idea. (shrink)

На підставі спадщини українських мислителів проаналізовано єрархічність у контексті двох філософорелігійних ідей - Божества і системи Його наймень, а також ідеї Бога в структурі людини та світобудови. З'ясовано, як функціонує єрархічність у руслі релігійних комунікацій, міждисциплінарного простору. Осмислено семантичні рівні єрархічності та вияви гармонії. Робиться висновок про системну закономірність процесів і про перспективність пошуку нових концепцій.

Уперше із залученням методу синтезу на підставі спадщини українських мислителів 1840-х - 1970-х років проаналізовано особливості функціонування філософорелігійної ідеї Бога та ідеї істинності й повноти релігійних комунікацій. Особливістю методологічних розмислів є увага до різноманітних проявів темпоритміки - одного з дієвих чинників у дослідженні окреслених ідей. Автор стверджує, що метод синтезу базується на гармонії релігійних комунікацій1 та міждисциплінарного простору.