У статті охарактеризовано діяльність визначальних інституцій Західної України міжвоєнного періоду - греко-католицької і православної церков, які поряд із впливовими політичними партіями та товариствами помітно вплинули на функціонування тогочасної спільноти, виступали захисниками "українських інтересів", священики брали активну участь у громадському житті й були найбільш прогресивними та освіченими представниками народу.