Статтю присвячено аналізу розуміння ієрархії у православній філософській та богословській думці, та визначенню того, як це розуміння впливає на православний світогляд. Мета статті досягається за допомогою застосування авторами методології, розробленої представниками філософської школи інтегрального традиціоналізму, оскільки остання являє собою продукт глибокого вивчення та зіставлення досвіду різних релігійних традицій, а також виявляє критерії традиціоналістського світогляду як такого, спільні для різних традицій. Зокрема, автори використовують висновки французького філософа-традиціоналіста Рене Генона про сакральну та ініціатичну природу ієрархії у традиційних суспільствах для пошуку відповідників у (...) православній релігійній традиції. Такі відповідники автори знаходять у працях отців церкви, які вважаються канонічними для православної релігійної традиції та являють собою «становий хребет» її філософського світогляду. За підсумками проведеного дослідження, автори даної публікації виявили, що православний релігійний світогляд є ієрархічним за своєю суттю. (shrink)

The article analyses opinion of I. Franko on sociocultural genesis from the perspective of anthropologism, in particular, on a human as a source of social development. The core of the issue of sociocultural determination of human is a "human - society" system. Interpretation of the issue of sociocultural determination in Ukraine had its own specific character as demands of sociocultural content meant, primarily, human's striving to self-healing, self-improvement, self-realisation, liberty, etc. Special attention is paid to consideration of the issues of (...) public ideal, ideology, and above all - liberty as an essential component of socialisation and art as well as a necessary condition for existence of culture, self-healing, self-improvement, self-realisation of human. Furthermore, liberty, equality and fraternity are not only requirements of genesis of human and all nations, but requirements that have their specific peculiarities of realisation in the historical fate of one or another nation and, in particular, personality. (shrink)

Стаття присвячена пошуку та виявленню характерних рис і функцій "соціального кіно" в системі кіномистецтва. Простежено еволюцію кінематографу в європейській та вітчизняній традиціях. Особливість полягає в тому, що через гостроактуальне відтворення подій і проблем життя соціальне кіно має особливу психологічну спрямованість і тим самим відновлює й зберігає загальнолюдські цінності. Соціальне кіно, на нашу думку, особливо в наш час посідає чільне місце в системі медіапростору та має пріоритет у системі ієрархії загальнолюдських цінностей, тому що сприяє своїм впливом збереженню людського в людині. Визначено (...) відмінність між комерційним і соціальним кіно, акцентовано увагу на виховних функціях соціального кіно. (shrink)

The article tells about the philosophical analyze of rationality. Traditionally several main types of scientific rationality are distinguished: classical scientific rationality, non-classical scientific rationality, and also post-non-classical types of scientific rationality. The classical type of scientific rationality concentrates the whole attitude exclusively on the object of scientific cognition only. For non-classical scientific rationality the most characteristic is the idea that the object of scientific cognition is correlated with the means and operations of cognitive activities. Post-non-classical scientific rationality is realized by (...) philosophers mainly as taking into account the correlation of knowledge about the object of scientific cognition not only with the means of cognitive activities but also with all value-target structures of cognitive activities. In the twentieth century many philosophers began to realize slowly that there shouldn't be only one possible rationality but there can be and even should exist absolutely different types of rationality. Moreover, only in the twentieth century philosophers were able to understand to the full extent that even the nature rationality couldn't be unchangeable forever, that is the same. The nature of rationality couldn't be without changes that absolutely stable. In contemporary social consciousness the most serious grounds for study and analyses of present contradictions between scientific and social types of rationality can be the connection of every scientific rationality with production of such important global risks which are very dangerous for the whole contemporary civilization and which it experiences rather often in complicated way (the well-known examples are Chornobyl, Fukushima, Costa Concordia etc.). (shrink)

The article deals with the metaphysics of cognitive processes in media reality formation. Metaphysics reveals being and nothingness. Processes and discourse practices are regarded as cognitive processes. There is a distinction between media reality, hyper reality and virtual reality. The relationship between reality and information processes is being explored. The metaphysics of media-reality influences the existence of man and society, touches upon the value foundations of being and introduces the way to transform them. The metaphysical dimension of cognitive processes opens (...) up new forms of media reality impact on society. It is considered to be an integrative form uniting the representatives of different groups in achieving a specific goal. (shrink)

Статтю присвячено визначенню ролі цінностей у діалозі культур. Цінності, присутні в міжкультурному діалозі, є важливою складовою культурної ідентичності, здатною об’єднати учасників діалогу. Питання розгляду діалогу культур як діалогу цінностей актуалізується у світлі сучасного глобалізуючого світу та наукових визначень поняття «культура» через цінності. Надзвичайно важливо аналізувати діалог культур, представники яких діють саме з позиції носіїв цінностей, не зосереджуючись на проблемах мовного та етнічного вимірів ідентичності. Зрештою, універсальний характер індивідуальних цінностей має об’єднуючу силу загального прагнення людства до добра, краси, свободи, а отже, (...) сприяє діалогу більше, ніж інші типи спільноти; заохочує до формулювання питань та пошуку відповідей, що сприяють співіснуванню в нових умовах. На думку авторів, діалог уникає ситуації, коли при взаємодії певна культура воліє виступати єдиним носієм певних моральних істин. Сама ситуація діалогу встановлює моральні орієнтири, діючи в межах яких учасники діалогу реалізують принципи рівності, відкритості, відповідальності, ненасильства, толерантності, співучасті. Морально-етичні виміри діалогу не допомагають вирішити проблеми культурного співіснування назавжди. Культурні тенденції трансформуються під впливом змін культурних передумов, дискурсу з усіма соціальними інститутами та процесами. Діалог має на меті стати місцем виникнення відносин, які ґрунтуються на загальнолюдських, надкультурних морально-етичних принципах, що мають силу глобального об’єднання людей. Поряд з цим у статті зазначається, що деякі визначення поняття «культура» розкривають ціннісне ядро ​​самого розуміння феномена культури. Слід розуміти: цінності не є чимось відчуженим від буття, що накопичується в процесі людського розвитку. Історична ретроспектива демонструє нам, що цінності активно взаємодіють, «перевіряються на міцність», трансформуються за допомогою діалогу і, таким чином, сстановлять основу культури. (shrink)

Стаття присвячена проблемі осмислення впливу музики на буття людини. Сучасні реалії вимагають переглянути чимало аспектів впливу музичного мистецтва, кожен з них має свою специфіку, наділений відповідними функціями. У результаті відбувається оновлення музичної етики, естетики, психології, філософії. Застосовуючи інтегральний підхід визначається чітка система координат, за якою можливий подальший детальний розгляд теми: наводяться фундаментальні лінії сприйняття музики, які описують різні боки буття людини й способи взаємодії з музикою в кожному з наведених вимірів. Також розглядається вплив і створення музики з позиції рівнів свідомості (...) інтегральної постметафізики(від магіко-анімічного до метарозуму), надається об’ємна цілісна картина, яка відкриває для нас нові грані поставленого питання і стимулює подальші дослідження. (shrink)