Мета наукового дослідження – теоретико-методологічні засади організації як об’єкт публічного адміністрування. В результаті даного аналізу виявлено сутність організації як складного соціального та економічного феномена; з’ясовано умови побудови організацій, формування інноваційного типу організацій, інноваційної людини, організації, яка б стала інструментом перетворень у суспільстві. В статті розкрито сутність міждисциплінарного підходу, що отримав назву «організаційного розвитку», в основі якого уявлення про організацію як соціотехнічну систему, та проаналізовано теорії організації, в основі яких еволюція розвитку організацій та їх організаційні структури. Методи - системний метод і (...) системний підхід до аналізу організації як об’єкт адміністрування та вплив системного методу і підходу на діяльність організації. Результат – організації як об’єкт адміністрування представлено як складні соціотехнічні системи, що потребують сучасних управлінських підходів управління організацією, що відповідають перетворенням у суспільстві. Висновки – керівники повинні оволодіти теорією управління сучасними організаціями, щоб сприяти прогресу організацій. (shrink)

While some lament the slide of Western culture into relativism and nihilism and others celebrate the trend as a liberating sort of progress, Charles Taylor calls on us to face the moral and political crises of our time, and to make the most ...

У статті здійснюється історико-філософський розгляд контроверсійних підвалин комунікативних стратегій, де під контроверсіями розуміється принцип суперечності діалогу як такого, а під комунікативними стратегіями – діалог як «раціональна комунікація», тобто комунікація з наперед заданою метою. Показано зв’язок між морально-етичною настановою історичних періодів та принципом діалогу, притаманного цій добі. Виявлено, що принцип діалогу, запроваджений ще у добу Античності як спосіб знаходження порозуміння, знайшов своє продовження у диспутах середньовічних університетів та жанру діалогу доби Відродження. Водночас індивідуалізм доби Відродження, раціональна настанова Просвітництва та наукові дослідження (...) Нового часу усталили суб’єкт-об’єктний принцип взаємин; відновлення принципу діалогу як засобу порозуміння, пов’язується, зокрема, із працями представників комунікативної філософії. Акцентується увага на значущості критичного мислення та безперервної освіти як засобу подолання маніпулятивних впливів, зокрема у ситуації названою «добою постправди», що актуалізує дане дослідження. (shrink)

Домашние вина, настойки, наливки, коньяки и аперитивы с каждым днем становятся все популярнее. Хотите научиться готовить эти и другие алкогольные напитки у себя дома? С книгой у вас получится легко и просто создавать изысканные коктейли, ликеры и вина с учетом именно ваших вкусов. А самое главное, такой алкоголь не содержит химических веществ и консервантов. Весь процесс — от выбора сырья и оборудования до брожения, очистки, подслащивания и окрашивания — происходит на ваших глазах. В итоге получается натуральный эксклюзивный продукт с неповторимым (...) вкусом и ароматом. На страницах издания вы найдете рецепты наиболее популярных алкогольных напитков домашнего производства, таких как: наливки, настойки, сидры, медовухи, игристые вина, коньяки, бальзамы, биттеры, ликеры и многое другое. • Ржаной самогон • Красная виноградная наливка • Мятная настойка • Сидр яблочный • Бальзам «Знахарь» • Кофейный ликер • Вино «Изабелла». (shrink)

Ever since its first publication in 1992, The End of History and the Last Man has provoked controversy and debate. Francis Fukuyama's prescient analysis of religious fundamentalism, politics, scientific progress, ethical codes, and war is as essential for a world fighting fundamentalist terrorists as it was for the end of the Cold War. Now updated with a new afterword, The End of History and the Last Man is a modern classic.

Психологічний вплив - це вплив на стан, думки, почуття і дії іншої людини за допомогою виключно психологічних засобів. Вплив, коли адресату надається можливість й час зреагувати на дії ініціатора комунікації. У найзагальнішому вигляді, психологічний вплив на інших людей здійснюється для підтвердження факту особистісного існування і надання значимості цьому факту. Дійсно, здатність впливати на інших - безсумнівна ознака того, що особистість існує, і що це існування має сенс. У людському суспільстві визнання факту існування людина отримує тільки одночасно з оцінкою дій. В (...) сучасних умовах часто ступінь соціальної значущості визначається масштабами персонального впливу. На побутовому рівні, психологічний вплив здійснюється для задоволення власних потреб за допомогою інших людей. Однак, аналізуючи ситуацію, можна констатувати, що в багатьох випадках людина намагається переконати інших людей в будь-чому або схилити їх до певної лінії поведінки тому, що це відповідає власним інтересам. (shrink)

Some are considered known metaphysically-cosmological concepts of the western philosophy of the Twentieth century, namely – New ontology of Nicolai Hartmann, Organic Realism and Process philosophy of Alfred North Whitehead, Neoclassical metaphysics and Process theology of Charles Hartshorne, Analytic metaphysics and Reformed epistemology of Alvin Carl Plantinga.

Дається аналіз етики пам'яті як філософській проблемі. Забуття травми є частиною того, що потрібно для того, щоб відбулися зміни в серці для успішного пробачення. Рішення пробачити - рішення діяти всупереч травми. Але до тих пір, як скривджена людина зберігає всі шрами від травм, прощення не є повним. Важливим для А.Маргаліта є виділення того, що потрібно для успішного прощення - незабування, а подолання образи, яка супроводжує людину. Успішність пробачення залежить від двох елементів; перший, прийнявши в політиці поведінку, що виключає причини протидії (...) причини дій. Другим елементом є бажання у подоланні образи та помсти. (shrink)

Аналізуються проблеми та суперечності реалізації мовної політики держави; зазначається, що при втіленні державної мовної політики в Україні наразі належні умови піднесення української мови до рангу домінанти повною мірою не створені. Автором обґрунтовуються пропозиції щодо посилення мотивації використання державної мови та підняття її престижу.

В статті розглядаються проблеми формування політичної культури в контексті геоціннісної проблематики, досліджуються її компоненти та елементи; показано, що політична культура є частиною загальної культури, що розгортається і виявляє себе в процесі політичного життя соціального організму, а цінності є головним компонентом будь-якої культури і основою для формування нормативних систем морального і правового призначення, принципів їх реалізації.

Розглянуто основні етапи становлення космічної педагогіки. На основі сучасних досягнень нейронаук, психології, космології і філософії автор аргументує актуальність космічної освіти та її перспективи у світових освітніх моделях. Досліджуючи місце психіки людини в масштабах Землі і космосу, етапи її еволюції в структурі Світобудови, автор закладає більш досконалу науково-філософську основу космічної освіти. Формулюються: предмет, об'єкт, мета, завдання та методи космічної освіти. Предметом космічного освіти є цілісний процес формування і спрямованого розвитку як окремо взятої психіки, так і сукупності психик - псіпростір. Об'єкт космічної (...) освіти - перманентний розвиток розумної матерії Землі. Визначено мету космічної освіти - формування планетарно-космічної особистості. З точки зору автора планетарно- космічна особистість - це гармонія розуму, душі і тіла, яка спрямована на реалізацію внутрішніх творчих потенціалів психіки задля еволюції розумної матерії в масштабах Землі та космосу. Характеристики планетарно-космічної особистості постійно удосконалюються і виступають як зразок космічної педагогіки, як образ людини майбутнього. Космічна педагогіка, використовуючи весь потенціал і мистецтво виховання і навчання, покликана втілювати в нових поколіннях психик основні характеристики образу людини майбутнього, формувати планетарно-космічну особистість яка ефективно самореалізується задля перманентного розвитку розумної матерії. (shrink)

У статті проведено культуро філософський аналіз феномену особистості як визначального в соціокультурному та освітньому просторі сучасного особистого суспільства у порівнянні з особливостями філософського розуміння цього феномену в освітньому контексті епохи модерну, співзвучної сьогоденню. Виявлення типових проекцій минулих епох, традиційною з яких є усвідомлення змісту понять «людина» та «особистість», на фоні складності і неоднозначності сучасної соціокультурної ситуації сприятиме подальшим пошукам ефективних чинників взаємодії особистості і суспільства в освітньому просторі, що динамічно трансформується.