Abstract

Актуальність обраної теми статті зумовлена глобалізаційними процесами у різних сферах суспільного буття, їх конвергенцією, появою та розповсюдженням Інтернету у світі, який сприяв якісно новому етапу розвитку світу – загальної цифровізації економіки, політики, державного і муніципального управління, фінансової сфери, освіти, культури, медицини та інших сфер життєдіяльності суспільства. «Цифрова трансформація» набула ознак четвертої промислової революції. Технічні інновації визначають темпи розвитку сучасного соціуму. Цивілізаційні зміни у сфері цифровізації такі революційні, глибинні, що світ не уявляється нам без Інтернету речей, роботизації, штучного інтелекту, створення великих даних, безпаперових технологій, 3D-друку, хмарного та туманного обчислення, безпілотних, мобільних, біометричних технологій тощо. Сучасні цивілізаційно-технологічні зміни формують певні особливості філогенетичного розвитку людини: по-перше, розвиток техніки спричиняє зміни у свідомості людини, «формується» «цифрова людина» – Homo digitalis, з іншим мисленням, світоглядом, доступом до знань у режимі реального часу, яка завдяки штучному інтелекту і робототехніки реалізує та вирішує значно складніші економічні, управлінські, освітні, естетичні, елітарні, творчі проєкти та задачі, змінюючи аксіологічні основи буття. По-друге, у цифровому бутті людина не лише отримує нові можливості для творчості, а й стикається із загрозами власного існування, зумовленими результатами її техніко-раціоналістичної діяльності, яка ігнорує буттєві основи людського роду та пропонує конструкції особливого світу людини – штучної віртуальної реальності, втрачається міжособистісне пізнання. У цифровому просторі людина є учасником усього того, що відбувається у технооб’єднаному та взаємопов'язаному світі, створеному глобалізаційними процесами. Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що різні найактуальніші аспекти глобалізації, її трансформації та ролі людини в ній відобразилися у наукових статтях та монографіях українських учених – В. Ляха, В. Воронкової, В. Лук'янець, О. Кравченко, Л. Озадовської, Р. Сам-чука, В. Пазенюка, К. Райди та ін., а також творів західних науковців, серед яких К. Шваб, К. Скіннер, Е. Гідденс, Д. Гелд, У. Мак-Грю, Д. Голдблатт, Д. Перратон, К. Робінсон, С. Грінгард, А. Прасад, М. Форд, К. Келлі, М. Фезерстоун, С. Леш, Р. Робертсон, Д. Стігліц, Ю. Н. Харарі та ін.