Volume 53, Issue 2, February 2021, Page 105-111.

Розглядається давньогрецьке поняття істини щодо мови та мовних контекстів. Істина представляється як металінгвістичний контекст, який породжує численні смислові об’єкти, що функціонують як семантичні поля. Аналізується уявлення про істину як семантичну структуру у зв’язку з особливостями використання поняття ἀλήθεια в античній філософії, пропонується програма дослідження поняття істини у давньогрецькій мові. Дослідження є першим наближенням до реконструкції алетіології давньогрецької філософії класичного періоду. Для цього передбачається розглянути поняття ἀλήθεια як семантичну домінанту або наддомінанту, за якою слідують її приватні локалізації. Необхідною складовою такого дослідження (...) є також систематизація та класифікація контекстів, у яких використовується дане поняття. Мова йде про контексти істини, або про саму істину як суму контекстів, у яких протікає життя людини. Тут істина може розглядатися, в одному випадку, як конгломерат, хаотичне поєднання розрізнених елементів або ж як система смислових зв’язків, що охоплюють різні області дискурсу, де природна мова виступає в якості першоджерела, матеріалу, мега-нарративу, вихідного для будь-якого можливого розгляду істини. (shrink)

Heidegger argues that modern technology is quantifiably different from all earlier periods because of a shift in ethos from in situ craftwork to globalised production and storage at the behest of consumerism. He argues that this shift in technology has fundamentally shaped our epistemology, and it is almost impossible to comprehend anything outside the technological enframing of knowledge. The exception is when something breaks down, and the fault ‘shows up’ in fresh ways. Stiegler has several important addendums to Heidegger’s thesis. (...) Firstly, that Heidegger fails to fully appreciate the early Greek myth of Prometheus, and the technological depth that fire offers all human societies. Secondly, the fall, or failure, which is doubled in the myth of Prometheus, and shows up in epistemology accordingly. Thirdly the acceleration of technology since the onset of Information Technology, and the way this is disorientating our Being. I argue the fall in both Heidegger and early Stiegler has encaptured their imagination. In later work, Stiegler argues that acceleration is fused with algorithmic pretensions, that are distorting and undermining the creative political imaginary, and making it difficult to revalue the values that underpin the nihilist Anthropocene. The overcoming of the Anthropocene engages politics, economics, power, physics, and ecology. (shrink)

From antiquity several philosophers have claimed that the goal of natural science is truth. In particular, this is a basic tenet of contemporary scientific realism. However, all concepts of truth that have been put forward are inadequate to modern science because they do not provide a criterion of truth. This means that we will generally be unable to recognize a scientific truth when we reach it. As an alternative, this paper argues that the goal of natural science is plausibility and (...) considers some characters of plausibility. (shrink)