Nous traduisons, pour la première fois en langue française, l’essai célèbre de Clarence Irving Lewis (1883-1964), « A pragmatic conception of the a priori » (1923). Cette traduction est précédée d’une introduction revenant sur les deux moments argumentatifs clés de la refonte par Lewis des notions d’a priori et de catégorie : (1) la critique des conceptions traditionnelles de l’a priori et de la manière dont elles comprennent les deux éléments constitutifs du concept d’a priori, à savoir la nécessité et (...) l’indépendance à l’égard de l’expérience ; (2) l’alternative que C. I. Lewis élabore en lieu et place de ces conceptions et qui peut être entendue comme une conception tout à la fois pratique et pragmatique de l’a priori et des catégories. C’est la pièce angulaire du pragmatisme conceptuel élaboré dans le maître ouvrage de C. I. Lewis, Mind and the World Order (1929) qui se trouve ainsi élucidée. (shrink)

Метою статті є з'ясування потенціалу ідей англо-американської філософії кінця XIX – початку XX століття для розвитку змістовної комунікації. Увагу зосереджено на філософських ідеях, які утверджують еволюційну роль продуманої людської дії і багатогранне розуміння особистості. Доречною є та філософська теорія, що підкріплює практику і відповідає запитам досвіду. Людина конструює власну ідентичність і прагне бути активним співтворцем суспільного дискурсу, який повсякчас перебуває у стані перебудови. Сенс взаємодії виникає завдяки орієнтації у складній множині індивідуальних перспектив, що функціонують у вимірі значень, які фіксують факти (...) сприйняття й уможливлюють визначення значущих елементів у комунікативному мереживі людських справ, намірів, бажань. Реальність урізноманітнюється, її практичні і смислові тенденції набувають нового чи альтернативного спрямування. Людей вирізняє спроможність породжувати нетривіальні пристосувальні реакції. Відтак формат суспільної взаємодії повинен сприяти передаванню неповторного досвіду особистості близькому оточенню. Принципово пам’ятати, що життєвий сенс більшості висловлювань резонує у конкретиці обставин часу, місця, справжньої та надуманої повноти досвіду. Усвідомлення абстрактності власних поглядів і відчуття дистанції до складного розмаїття явищ є необхідними формами налаштування притомної свідомості. У статті відзначено, що символічним центром будь-якої значущої суспільної практики є особа людини. Виразний рельєф цього багатогранного явища утворюють особливості мови, самоусвідомлення, здатність змінюватися, напрацьовувати переконання, відчувати налаштованість. Спільний світ є проєктом активних особистостей, до його створення вони долучаються крізь власний розвиток і обмін ідеями. Що світ людини багатший і різноманітніший, то щораз більше в ньому виникає конкретних можливостей для подальшого самовдосконалення. Навчитися помічати конструктивну дію інтелекту, його звички і вміння, ритми його активності – мета, яка вимальовується у світлі прочитання класичних і сучасних творів, присвячених філософсько-комунікативній тематиці. (shrink)

This paper presents what we call ‘Hegel's philosophy of biology’ to a target audience of both Hegel scholars and philosophers of biology. It also serves to introduce a special issue of theHegel Bulletinentirely dedicated to a first mapping of this yet to be explored domain of Hegel studies. We submit that Hegel's philosophy of biology can be understood as a radicalization of the Kantian approach to organisms, and as prefiguring current philosophy of biology in important ways, especially with regard to (...) the nature of biological organization, the role of teleology in biological explanation, and the relation between life and cognition. (shrink)