Швидкий технологічний прогрес спричинив зрушення інтересів науковців з усього світу в бік когнітивної науки та інформатики, що, безперечно, вплинуло на формування нового типу мислення. Логіка, як наука про специфічний логічний тип людського мислення, не може залишитися осторонь. У статі проаналізовано методологічні засади когнітивістики та дуальність самої науки логіки, які відкривають перспективи їх співпраці. Для цього автор робить історико-методологічний розгляд обох дисциплін. Доводиться, що, з одного боку, формальна логіка багато вкладає в розвиток штучних формалізованих мов, які активно застосовуються для програмування Штучного (...) Інтелекту, а з іншого – неформальна логіка, як і когнітивістика, займається вивченням природньої мови, що дає їй можливість наблизитися до реального людського мислення. Показано, в який спосіб логіка, застосувавши для вивчення реального процесу мислення людей методологічну базу когнітивістики, може розширити межі своїх досліджень з теоретичного поля до практично-експериментального. (shrink)

This paper examines the contemporary philosophical and cognitive relevance of Charles Peirce's diagrammatic logic of existential graphs (EGs), the ‘moving pictures of thought’. The first part brings to the fore some hitherto unknown details about the reception of EGs in the early 1900s that took place amidst the emergence of modern conceptions of symbolic logic. In the second part, philosophical aspects of EGs and their contributions to contemporary logical theory are pointed out, including the relationship between iconic logic and images, (...) the problem of the meaning of logical constants, the cognitive economy of iconic logic, the failure of the Frege–Russell thesis, and the failure of the Language of Thought hypothesis. (shrink)

In the nineteenth century, the separation of naturalist or psychological accounts of validity from normative validity came into question. In his 1877 Logical Studies (Logische Studien), Friedrich Albert Lange argues that the basis for necessary inference is demonstration, which takes place by spatially delimiting the extension of concepts using imagined or physical diagrams. These diagrams are signs or indications of concepts' extension, but do not represent their content. Only the inference as a whole captures the objective content of the proof. (...) Thus, Lange argues, the necessity of an inference is independent of psychological accounts of how we grasp the content of a proposition. (shrink)