Концепція інтегрального гуманізму французького мислителя Жака Марітена є одним із найбільш вагомих інтелектуальних здобутків в царині католицького соціально-політичного філософування у ХХст. Базове цілепокладання автора цієї розвідки полягало у прагненні висвітлити соціально-орієнтовану філософію Ж.Марітена на ширшому тлі його відданості томістично-арістотеліанській думці, але як живій та відкритій традиції, що містить неабиякий евристичний потенціал і нереалізовану здатність для самоактуалізації в новому ідейному контексті. У статті проаналізовано ставлення Ж.Марітена до спроб ідентифікувати та надати чітку дефініцію тому філософському напряму, до якого належав мислитель. З’ясовано, що (...) креативна томістська філософія Ж.Марітена являла собою виважену серединну позицію між закапсульованим, аісторичним традиціоналізмом та нестримним, знекоріненим модернізмом. До того ж сукупність політичних ідей філософа тією ж мірою являє собою збалансовану концепцію, що пролягає між двома екстремумами, а саме, індивідуалізмом Дж.Локка та колективізмом К.Маркса. Стаття також містить стислий огляд історії формування політичної думки Ж.Марітена під впливом Шарля Морраса та антидемократичного реваншистсько-роялістського руху Action française, розгорнутий аналіз ідей французького філософа щодо незадовільного вплетення євангельських істин у тканину суспільного життя західної цивілізації, а також зображення Марітенової критики тоталітаризму, індивідуалізму та секуляризованої форми натуралістично-антропоцентричного гуманізму. У статті використано першоджерела, а також напрацювання таких дослідників філософії Марітена як Д.Ґалахер, Дж.Маккул, Ф.Коплстон, Б.Дуерінг, Ю.Лонг, Л.Ібарра, Р.Макінерні, В.Шульц і українських знавців Марітенової спадщини – А.Дахнія та С.Шевченка. (shrink)

Running like a leitmotif through Peter Roberts’ recently published philosophico-educational writings there is a humanistic thread, which this article picks out. In order to ascertain the quality of this humanism, Roberts is positioned in relation to a pair of extant humanisms: radical and integral. Points of comparability and contrast are identified in several of the writer’s genre-crossing essays. These texts, it is argued, rectify deficiencies in how the two humanisms envision alternatives to capitalism. Roberts skilfully teases out the non-obvious futurological (...) implications of the work of a diverse array of authors, spanning the boundaries of philosophy, social criticism, and literature. In so doing, he underscores the intimate connection between personal self-transformation and ideal-driven social transformation. Further, Roberts challenges humanists of both radical and integral stripes to reconsider the moral grounds of their critique of capitalism. (shrink)

New Blackfriars, Volume 103, Issue 1107, Page 640-661, September 2022.

The marketplace of ideas theoy has been utilized as one means to justify,from a societal perspective, contempora y public relations practice. Proponents confend that practitioners serve society in true Miltonian fashion by helping clients inject their views into that marketplace. One must question, however, whether afunctional marketplace of ideas exists relative to the public relations process. Further, by focusing ethical questions on individualistic practitioner behavior relative to that marketplace, practitioners may not be paying sulyicient attention to the demands of distributive (...) and social justice. (shrink)

The ability of nurses to act as moral agents in accordance with their conscience is both an essential human freedom and an important part of professional ethics. Recent developments in Canada related to Medical Assistance in Dying have revealed new and important challenges related to conscientious objection – challenges that may require rethinking of how nurses do professional ethics. Notably, the inclusion of a personalist bioethical approach is needed to introduce and explicate what conscience is for nurses to be able (...) to apply it to nursing practice. In this article, we explore the importance of conscience and conscientious objection as ethical concepts to support nurses in addressing issues of conscience amid ethically challenging situations. We discuss how a personalist basis for conscience can support nurses to inclusively engage with one another across diverse moral perspectives. (shrink)

“Reimagining a global ethic” is a project worthy of Andrew Carnegie and of the Carnegie Council's upcoming commemoration of his founding gift in 1914. As a collaborative research project stretching forward over the next three years, it ought to be integrative and reconciliatory: that is, it must try to understand the globalization of ethics that has accompanied the globalization of commerce and communications and to figure out what ethical values human beings share across all our differences of race, religion, ethnicity, (...) national identity, and material wealth. When human beings do disagree morally, the search for a global ethic becomes an attempt to elucidate by analysis what exactly people are disagreeing about, so that, after arguing out our differences, we can either agree to disagree or work together to find common ground. Finding common ground on large ethical matters and understanding more deeply why, in some instances, we remain at odds with each other is worthwhile in itself, but it might also further Andrew Carnegie's original goal in founding the Council, which was to reduce the amount of conflict and violence in the world. (shrink)

This essay examines the function of the concept of human dignity (both as an inherent feature of human existence and as an ideal achievement) in the United Nations's 1948 Universal Declaration of Human Rights. It explains why the key framers of the document affirmed an inherent human dignity in order to provide an explanatory basis for the validity of universal human rights while eschewing any religious or metaphysical justification for this affirmation. It argues that the key framers, while aware of (...) the Christian anthropology informing the modern Western concept of the dignity of the person, grasped (1) that the Declaration, to be ratifiable, would need to be free of religious reference, and also (2) that the notion of inherency suffices to suggest heuristically not only a universal human nature but also, crucially, a transcendent reality in which all persons participate. (shrink)

Constellations, Volume 28, Issue 4, Page 570-587, December 2021.