Статтю присвячено аналізу становлення феноменологічної соціології як синтезу класичної феноменології та елементів методології символічного інтеракціонізму – на прикладі розгляду проблеми пошуку адекватного методологічного підходу до дослідження соціальної ідентичності. Зроблено припущення, що соціальна ідентичність, відповідно до логіки феноменологічної соціології Альфреда Шюца, закріплюється при переході від одних «Ми-зв’язків» до інших «Ми-зв’язків» зі збереженням наступності життєсвіту. Цю ситуацію Пітер Бергер і Томас Лукман назвуть переходом до інституалізації у процесі кристалізації соціальних зв’язків, як основним шляхом вторинної соціалізації. Логіка становлення методології феноменологічної соціології у дослідженні (...) соціальної ідентичності підводить до необхідності аналізу цієї ідентичності засобами інституційного аналізу. (shrink)