У статті здійснено критичний розгляд концепції функціонального існування цінностей Манфреда Фрінґса, яка є спробою прояснення способу буття цінностей у феноменологічній аксіології Макса Шелера. У центрі уваги перебуває завдання дослідження онтологічних передумов інтерпретації Фрінґса, експлікації її внутрішніх суперечностей та проблематичних концептуальних наслідків. Показано, що інтерпретація Фрінґса не враховує принципове для феноменологічної аксіології розрізнення реального та ідеального аксіологічного вимірів; це неврахування й визначає дві основні тези Фрінґсової концепції – тезу про буття цінностей як досвідну даність і тезу про функціональне існування цінностей. Показано, (...) що послідовне відстоювання обох тез породжує неусувні суперечності. Редукція буття цінностей до даності в досвіді, а відтак заперечення ідеального виміру цінностей, унеможливлює леґітимну апеляцію до автономного морального принципу, руйнуючи таким чином ідею ціннісного абсолютизму, визначальну для етичного проекту Шелера; крім того, онтологічна іманентизація цінностей підважує статус сутностей, ставлячи під сумнів правомірність феноменологічних претензій на строге ейдетичне пізнання. Своєю чергою, інша теза Фрінґсової концепції – про функціональне існування цінностей – містить латентне припущення поза-досвідного буття цінностей, вступаючи у суперечність із попередньою тезою про їхнє суто досвідне буття. При цьому ідея функціонального існування має своїм наслідком змістове ототожнення «трансцендентних» та іманентних цінностей, що усуває ідею критеріологічної автономії, можливої лише за матеріальної та онтологічної нетотожності нормативного та фактичного. Стаття включає вступ, шість тематичних розділів і висновок. (shrink)