У статті досліджується актуальна для сучасної соціальної філософії проблема сутнісного наповнення поняття «інтелігенція»; парадигмальність його змісту. Аналіз даної проблеми направлений на те; щоб ідентифікувати інтелігенцію; визначити її соціальну роль та місце в структурі суспільства. У дослідженні здійснено спробу означення інтелігенції як соціального феномена.

Support for agricultural producers in the European Union remained uneven, as preferences were given to the most economically stable regions and businesses. Intensive farming methods continued to be used, with consequences for both the environment and animal health. In addition, the applicant countries that joined the European Union had to adopt legislation, i.e. meet the parameters and criteria that exist in the Single Market for agricultural products, namely: to ensure appropriate product quality, update the technical and technological base of production, (...) introduce innovative technologies for growing grain and fattening animals, etc. (shrink)

Комунікативний простір сучасності можна коректно структуризувати на чимало тенденцій і профільних сегментів, які істотно відрізняються один від одного стилістично, інструментально та функціонально. Попри таку гетерогенність комунікативного простору, мова продовжує залишатись його основним атрибутом і імперативом. Щоправда, особливості функціонування комунікативного простору сучасності висувають до мови додаткові умови, задоволення яких забезпечує ефективність мовних практик.

A genesis of the ideas concerning Husserl’s concepts of time and reflective structure of consciousness is analysed in this article. There will be taken into account in the article three main texts: ”Vorlesungenzur Phanomenologie des inneren Zeitbewusstseins”, ”Bernauer Manuskripte” and ”C-Manuskripte”. Next topics will be discussed: reflexive structure of consciousness as genetic problem, Ego as an emanate cen-ter of time construction, possibility of the achievement of hyletical, non-reflexive consciousness structure.